Андрущенко Семен Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрущенко Семен Матвійович
Народився 1782
Лубенський район
Помер 1850
Пирятин, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Нагороди
орден Святої Анни III ступеня

Андрущенко Семен Матвійович (*1782, Гінці — †1850, Пирятин) — учитель, викладач іноземних мов та математики, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї священика о. Матвія Андрущенка.

Навчався в Переяславській семінарії, з 15 жовтня 1793 — у КМА, своїм коштом.

1797 — студент класу риторики.

По закінченні КМА з 1805 працював учителем у нижчих граматичних класах Переяславської семінарії, згодом — викладач німецької, французької, латинської, грецької, слов'янської мов та математики.

1819 — тимчасово працював у Полтавському губернському правлінні.

18201822 — учитель латинської мови 1-ї Київської гімназії.

18221832 — професор латинської словесності Ніжинської гімназії вищих наук князя О. А. Безбородька.

1830 після роботи «высочайшей» комісії був звільнений з посади вченого секретаря гімназії, а 1832 звільнений по причині «неспокойного характера и дурного образа мыслей». Залишив службу і останні роки прожив усамітнено в хуторі Варвари Костянтинівни Андрущенко Сліпорід (який ще називався Андрущенків чи Варочкін хутір) в Пирятинському повіті, де, мабуть, і похований.

Доводився родичем Євгену Гребінці. Майбутній письменник перші свої два роки навчання в Ніжинській гімназії квартирував у професора цього закладу Семена Андрущенка. За його ж протекцією вступив у четвертий клас гімназії, де старанно вчився намагаючись виправдати довіру професора. Як викладач і як господар квартири мав великий вплив на формування поглядів Гребінки. Як викладач, відначався надзвичайною точністю і ясністю висловлювання, легкістю і приємністю пееркладів, глибоким знавцем римської прадавнини. Його вихованці, прослухавши 2 курси, вільно перекладали з російської на латинську і навпаки, та навіть складали твори латинською мовою. В той же час, за словами Гребінки мав нестерпний характер, через що Євген Павлович через 2 роки відійшов з його квартири.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

В 1826 р. нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня, а в 1827 р. йому надано чин надвірного радника.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]