Перша київська гімназія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перша Київська гімназія. Фото кінця XIX ст.
Перша Київська гімназія. Листівка початку XX ст.
Перша Київська гімназія, 1910-і роки
«Жовтий корпус» університету, колишня Перша Київська гімназія (2007)

Перша київська гімназія, Перша чоловіча гімназія, Олександрівська імператорська гімназія — середній загальноосвітній заклад, заснований 1809 року в Києві на базі Головного народного училища. З 1811 року — вищий навчальний заклад.

Історія[ред.ред. код]

Заснована 1809 року відповідно до шкільної реформи 1804 року, за якою Головні народні училища було переформовано в гімназії. Особливим статутом 13 жовтня 1811 року вона була віднесена до вищих навчальних закладів. Ця дата вважалася датою заснування гімназії. Того ж року гімназія переїхала з Подолу у Кловський палац. Її викладачами були М. Ф. Берлинський (до 1834 — директор), М. І. Костомаров. Серед вихованців — художник М. М. Ге, історик М. В. Закревський (автор праці «Опис Києва», 1868), економіст М. Х. Бунге, поет М. В. Гербель, скульптор П. П. Забіла (Забелло), історик літератури М. І. Стороженко, український мовознавець В. О. Розов.

У 1857 році гімназія переїхала у спеціально для неї збудоване приміщення на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка), № 14 (1850—1852 рр., споруджене за проектом архітектора О. В. Беретті).

З 1874 року Перша гімназія стала «класичною» та отримала ім'я «Олександрівська» на честь імператора Олександра ІІ.

Тут навчалися юристи, ректор університету святого Володимира Микола Цитович та професор Київського університету О. В. Романович-Славатинський, майбутній радянський нарком освіти А. В. Луначарський (1886—1895), анархіст Дмитро Богров, політичний, громадський, культурний і науковий діяч Шульгин Олександр Якович, археолог і краєзнавець Сергій Гамченко, географ і педагог Леонтій Синицький, поети-неокласики Микола Зеров та Юрій Клен, письменники М. О. Булгаков (1901—1909), К. Г. Паустовський (1904—1912), Сергій Пилипенко, біологи, брат Михайла Булгакова, Микола Булгаков, Лев Шелюжко та Іван Шмальгаузен, авіаконструктор Ігор Сікорський, художник Вадим Меллер, академіки Є. В. Тарле, О. О. Богомолець (закінчив 1900), режисер і педагог І. П. Чужой (справжнє прізвище — Кожич), художник В'ячеслав Левандовський, співак Олександр Вертинський, фолькльорист і хоровий диригент Олександр Рубець, історик Іван Линниченко, підприємець Михайло Терещенко, актор Іван Берсенєв, історик Олександр Лашкевич, історик Лев Дейч та інші.

1909—1914 (а можливо і пізніше) тут викладав відомий київський диригент, композитор, музичний педагог чеського походження Й. Коль.

Окремі епізоди громадянської війни, пов'язані з подіями, що відбувалися у гімназії, знайшли своє відображення у романі «Біла гвардія» та п'єсі «Дні Турбіних» М. О. Булгакова.

1911 року, з нагоди 100-річчя від дня заснування, гімназію було перейменовано на Імператорську Олександрівську. У будинку гімназії розташовувалася «казенна» квартира попечителя навчального округу, яку, свого часу займав український хірург і педагог Микола Пирогов.

Після більшовицького перевороту 1917 року в будівлі гімназії розміщувалися наркомат просвіти, з 1920 року — Всенародна бібіліотека України, окремі кафедри Академії наук, після Другої світовой війни — академічні інститути історії, археології, літератури, мовознавства та інші установи. Про цей час нагадують меморіальні дошки на честь радянського наркома освіти Володимира Затонського, українських науковців Сергія Єфремова, Івана Огієнка, Дмитра Чижевського.

З 1959 року тут розташований Гуманітарний корпус Київського університету імені Т. Шевченка (так званий «Жовтий корпус»).

Директори[ред.ред. код]

Відомі викладачі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Спогади[ред.ред. код]

  • Барановский Н. Я. Из школьных воспоминаний о Киеве.- КС 1884, т. 8, № 3, с. 498—505. (1840-і роки. Перша київська гімназія. Умови життя в пансіоні. Вихователі. Вчителі. Інспектор М. М. Могилянський. Попечитель Київського навчального округу А. С. Траскін.)
  • Ге Н. Н. Киевская первая гимназия в сороковых годах. — В кн.: Сборник в пользу недостаточных студентов Университета св. Владимира. СПб., 1895, с. 52-65. (Підготовка до вступу в гімназію в приватному пансіоні Гедуана. Гімназія та пансіон при ній. Директор А. Г. Петров. Вчителі, наглядачі. Педагогічна діяльність М. І. Костомарова. Відносини між учнями).
  • Михневич В. О. Школьные типы 50-х годов.- Родная Рубец А. И. Воспоминания.- В кн.: Столетие Киевской первой гимназии. Т. 3. Ч. 2. Киев, 1911, с. 536—593.Школа, 1894, т. 1, № 3, с. 29-40; № 4, с. 24-34. (Міхневич Володимир Осипович (1841—1899), журналіст. Характеристика учнів. Діяльність М. І. Пирогова на посаді попечителя Київського навчального округу).
  • Паустовский К. Повесть о жизни. — Москва, 1966.
  • Рубец А. И. Воспоминания.- В кн.: Столетие Киевской первой гимназии. Т. 3. Ч. 2. Киев, 1911, с. 536—593. (1853—1858. Будівля Першої київської гімназії. Пансіони для гімназистів. Умови життя, режим. Навчання. Характеристика педагогів та учнів. Видання учнівського журналу. Захоплення гімназистів театром).
  • Ясенский Ц. С. Воспоминания.- В кн.: Столетие Киевской первой гимназии. Т. 1. Киев, 1911, с. 432—433.

Історичні огляди[ред.ред. код]

  • Столетие Первой киевской гимназии (1809—1811 — 1911). — Т. 1, 2. — Київ, 1911.
  • Лобачевский А. В. Исторический очерк Свято-Николаевской домовой церкви Киевской 1-ой гимназии. — Київ, 1911.

Посилання[ред.ред. код]