Андрєєв Сергій Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрєєв Сергій Ілліч
Народився 19 жовтня 1905(1905-10-19)
місто Сестрорєцьк Санкт-Петербурзької губернії
Помер 27 листопада 1937(1937-11-27) (32 роки)
Москва, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)
Нагороди
Орден Леніна

Сергі́й Іллі́ч Андрє́єв (19 жовтня 1905(19051019), місто Сестрорєцьк Санкт-Петербурзької губернії, тепер Ленінградська область, Російська Федерація — розстріляний 27 листопада 1937) — радянський комсомольський діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ України. Член ЦК КП(б)У в січні 1933 — серпні 1937 р. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в квітні 1933 — січні 1934 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1934 — серпні 1937 р. Член Бюро ЦК ВЛКСМ в січні 1931 — 1937 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6(19) жовтня 1905 року в робітничій родині. Закінчив чотири класи церковноприходської школи.

Трудову діяльність розпочав у дванадцятирічному віці на заводі міста Сестрорєцька. Потім працював учнем слюсаря, слюсарем інструментального заводу у місті Коврові Владимирської губернії. У 1920 році вступив до комсомолу (РКСМ).

У 1923—1925 роках — секретар осередку РКСМ Ковровського кулеметного заводу. Член ВКП(б) з 1924 року.

У 1925—1928 роках — секретар Ковровського повітового комітету РЛКСМ Владимирської губернії, завідувач організаційного відділу, секретар Владимирського губернського комітету ВЛКСМ.

У 1928 році — секретар Організаційного бюро ЦК ВЛКСМ по Центрально-Чорноземній області. У 1928—1929 роках — 1-й секретар Центрально-Чорноземного обласного комітету ВЛКСМ.

У 1929—1931 роках — завідувач відділу культури і пропаганди ленінізму ЦК ВЛКСМ; секретар Північно-Кавказького крайового комітету ВЛКСМ.

З 26 січня 1931 по 1932 рік — секретар ЦК ВЛКСМ із пропаганди.

У листопаді 1932 — липні 1937 року — генеральний — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України.

Одночасно, 16 травня 1935 — 28 червня 1936 року — голова Вищої ради фізичної культури при ВУЦВК УСРР. 28 червня — 7 вересня 1936 року — голова Українського комітету в справах фізкультури і спорту при Раді Народних Комісарів УСРР.

1 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений до розстрілу 21 жовтня 1937 року, розстріляний. Посмертно реабілітований у серпні 1955 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • На чолі молоді. — К., 1969;
  • Повертаючись до джерела. — К., 1990.

Посилання[ред. | ред. код]