Андрій Сапіга
| Андрій Сапіга | |
|---|---|
| пол. Andrzej Sapieha біл. Андрэй Паўлавіч Сапега | |
.jpg) | |
| Народився | 1539 |
| Помер | не пізніше 2 жовтня 1621 |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Посада | воєвода Смоленський |
| Термін | 1621 рік |
| Попередник | Микола Глібович |
| Наступник | Михайло Друцький-Соколинський |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Павло Сапіга[1] |
| Мати | Олександра Ходкевичd[1] |
| Брати, сестри | Сапіга Богдан Павлович і Микола Павлович Сапега |
| У шлюбі з |
Марина Чорторийська Христина Дембінська |
| Діти | 1 син і 6 дочок |
 | |
Андрій Сапіга (1539—1621) — державний та військовий діяч, урядник Речі Посполитої.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з литовсько-білоруського магнатського роду Сапіг гербу Лис Коденської гілки. Син Павла Сапіги, воєводи новогрудського, та Олександри Ходкевич. Народився близько 1539 року. Спочатку здобув гарну домашню освіту. Потім навчався в Падуанському університеті (Італія). У 1569 році оженився на представниці князівського роду Чорторийських. Проте вона невдовзі померла. 1570 оженився вдруге — на шляхтанці Христині Дембінській.
Брав участь у Лівонській війні. У 1577 році очолив оборону Вендена. 1578 року у битві під Венденом спільно зі шведським військом на чолі з Юргеном Боєм завдав нищівної поразки московському війську на чолі із Іваном Голіциним. У 1579 році виїхав до Італії, але вже у 1580 року повернувся до країни.
Піднесенню його кар'єри сприяв родич Лев Сапіга У 1588 році отримує посаду підчашого великого литовського. 1592 року стає каштеляном Мінського замку. У 1597 року призначається воєводою полоцьким (перебував на посаді до 1621 року). Намагався придушити тут промосковські настрої. Водночас проводив політику покатоличення місцевого населення. З 1600 року намагався позбутися посади полоцького воєводи. Спочатку намагався продати її Миколі Сапіги, проте не домовився щодо суми.
1601 року викупив містечко Горбів у Пжеслава Горбовського. У 1608 році перебував в Інгольштадті. 1609 року повернувся до Полоцька, де вступив у конфлікт із місцевими міщанами. У 1613 році продав посаду полоцького воєводи за 12 тис. польських злотих Михайлу Друцькому-Соколинському.
У 1621 року отримує посаду воєводи смоленського, але помер того ж року у вересні або напочатку жовтня.
Родина[ред. | ред. код]
1. Дружина — Марина, донька Олександра Чорторийського, воєводи волинського
дітей не було
2. Дружина — Христина Дембінська
Діти:
- Станіслав Томаш
- Анна, дружина Станіслава Ласоцького, каштеляна черського
- Олександра, дружина Єроніма Гостомського, воєводи познаньського
- Христина
- Ядвіга
- Марина
- Дорота
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 87. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
Джерела[ред. | ред. код]
- Nagielski M. Sapieha Andrzey // Polski slownik biograficzny. — Krakow. — 1993. — T. 34/4, — zezs. ,143. — S. 572.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
- Sapieha E., Saeed-Kałamajska M. Dom Sapieżyński. cz. 2. — Warszawa: Wydawn. Nauk. PWN, 2008. S. 171.
|
