Сапіги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапіги
Герб роду
Місце походженняБілорусь Білорусь
ГромадянствоPOL COA Pogoń Litewska Książęca.svg Велике Князівство Литовське

Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита

Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg Російська імперія
Commons-logo.svg Sapieha family на Вікісховищі

Сапіги (Сопіги, Сапеги, Сапєги, лит. Sapiegos, пол. Sapiehowie) — білорусько-литовський магнатський рід (з 1700 — князі Священної Римської імперії) гербу Лис, який у XVI-XVIII століттях посідав високі державно-військові посади у Великому Князівстві Лититовському і в Речі Посполитій і володів великими земельними маєтностями (між іншим на Підляшші), після Радзівілів найбагатший і найвпливовіший у Литві рід. Вважали себе потомками Пунігайли, сина литовського князя Наримунта, проте ця версія викликає сумніви. Перший відомий представник роду Семен Сопіга — православний боярин смоленського походження.

Історія[ред. | ред. код]

Першим достеменно відомим носієм цього прізвища був Семен Сопіга, який згадується в актах і хроніках 40-х рр. XV ст. Від двох його синів, Богдана та Івана, рід Сапіг розділився на дві лінії: сіверську (черейську) та кодненську.

У XV ст. Сапіги володіли значними маєтками в Смоленській землі. Внаслідок московсько-литовськи воєн XV-XVІ ст. Сапіги втратили більшість смоленських володінь, але натомість через шлюбні зв'язки з багатими литовськими та польськими родами стали власниками великих маєтків в Литовсько-Руській державі. Крім того багато представників роду, вступаючи на службу до великого князя, отримували від нього значні земельні наділи. Таким чином рід Сапіг згодом став одним з найбагатших в Литві, поступаючись хіба одним лише Радзивіллам.

У XV і на початку XVI ст. Сапіги сповідували православну віру. Першим відпав від неї Іван Семенович (1430—1519), воєвода вітебський і канцлер литовський, який їздив 1514 року в Рим і там прийняв католицтво; сини його, втім, залишилися вірні православ'ю, проте протягом XVI—XVII ст. всі представники роду Сапіг поступово перейшли в католицтво. У 1633 р. Станіслав-Ян Сапіга, великий маршалок литовський, отримав від імператора Священної Римської Імперії, Фердинанда III титул князя Римської імперії, пізніше Миколай Сапіга, воєвода мінський і вітебський, зведений був імператором Рудольфом II в графське достоєнство. На початку XVIII ст. княже достоїнство Римської імперії було поширене німецьким імператором Карлом VI на всю родину Сапіг за клопотанням Михайла Сапіги, генерала литовського війська. Указом імператора Олександра II Сенату від 26 липня 1874 р. дозволено було Івану Павлу Олександру Сапізі користуватися князівським титулом без пред'явлення необхідних за законом документів, а 30 квітня 1880 йому надали грамоту про княже достоїнство Російської імперії..

Представники[ред. | ред. код]

Великий герб родини Сапігів (18581859)

Інші відомі представники[ред. | ред. код]

Палаци Сапіг та костели їх фундації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]