Антиципація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антиципáція (лат. antocipatio — заздалегідь складене поняття) може означати:

  • 1) передбачення чи здогад;
  • 2) передчасна дія, передчасне настання якого-небудь явища;
  • 3) уявлення, що склалося заздалегідь (упередження);
  • 4) сплата грошей за борговим зобов'язанням до встановленого реченця (терміну).

Література[ред.ред. код]

Психологія антиципації як науковий напрям відокремилась у самостійне поле досліджень порівняно недавно — на початку 80-х років двадцятого століття. Це відокремлення пов'язане передусім з працями Є. М. Суркова та Б. Ф. Ломова [91; 92; 147], які вперше систематизували накопичений у психології матеріал з вивчення антиципації. До цього антиципація вивчалася у багатьох, часто не пов'язаних один з одним напрямках. Термін «антиципація» хоч і використовувався у психології ще з часів В.Вундта, проте до Є. М. Суркова та Б. Ф. Ломова йому ніхто не надавав інтегративного, узагальнюючого статусу відносно всіх інших понять, що описують прояви антиципування.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Батраченко І. Г. Вступ до психології антиципації: навч. посібник. Дніпропетровськ: Вид — во ДДУ, 1996. — 96 с.
  2. Батраченко І. Г. Психологія розвитку антиципаціі людини. — Дніпропетрговськ: Вид — во ДДУ, 1996. — 204 с.
  3. Брушлинский В. А. Мышление и прогнозирование. — М.: 1979. — 213 с.
  4. Ломов Б. Ф. Теоретические и методологические проблемы психологии. — М.: Наука, 1985. — 420 с.
  5. Ломов Б. Ф. Память и антиципація: исследования памяти/ Под ред. Н. Корж. — М.: Наука, 1990. — с. 45 — 53.
  6. Ломов Б. Ф., Сурков Е. Н. Антиципация в структуре деятельности. — М.: Наука, 1980. — 279 с.