Антоній Ілляшевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єпископ Антоній Ілляшевич (нар. 1680-і, Віленське воєводство, Річ Посполита — пом. 16 листопада 1755, Вятка) — єпископ Відомства православного сповідання, єпископ Вятський і Великопермський.

Вихованець Києво-Могилянської академії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Віленському воєводстві близько 1680/1685 років.

Навчався в Києво-Могилянській академії. По закінченні був начальником різних навчальних закладів.

У 1731 році прийняв, емігрувавши на Московщину чернечий постриг.

1 травня 1734 висвячений у сан ієромонаха для служіння у флоті.

У 1739 році возведений у сан архімандрита Московського Новоспаського монастиря.

19 вересня 1739 призначений присутнім в Московській Канцелярії Святійшого Синоду.

25 травня 1748 хіротонізований на єпископа Вятського і Великопермського архієпископом Псковським і Нарвським Симоном (Тодорський) в Петропавлівській церкві.

Керуючи Вятською єпархією, він піклувався про облаштування церков, про розвиток проповідництва серед парафіяльного духовенства, про побожнє скоєння церковних богослужінь.

Трудився у справі звернення народу мансі в Православ'я, для новонавернених будував особливі церкви.

Помер 16 листопада 1755. Похований у Вятському Свято-Троїцькому кафедральному соборі.

Посилання[ред. | ред. код]