Антонінський ґебіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kreisgebiet Antoniny
Антонінський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Центр Антоніни
Уряд
 - Ґебітскомісар Шірер[1]/Шерер[2]
Площа
 - Повна 1759 км²
Населення (1943)
 - Усього 111 205
 - Густота 63,2/км²
Джерело: territorial.de
Джерело даних про площу[3]

Антоні́нський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Antoniny «Антонінська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Антонінах, що існувала протягом німецької окупації Української РСР.

Історія[ред. | ред. код]

Округу утворено о 12:00 1 вересня 1941 року[4] на території Антонінського, Базалійського і Красилівського районів Кам'янець-Подільської області. Станом на 1 вересня 1943 р. Антонінський ґебіт поділявся на 3 райони: район Антоніни (нім. Rayon Antoniny), район Базалія (нім. Rayon Basalia) і район Красилів (нім. Rayon Krassilow)[4] — які збігалися межами з трьома передвоєнними радянськими районами: Антонінським, Базалійським і Красилівським.

Керівний орган ґебіту — ґебітскомісаріат мав у своєму підпорядкуванні районові управи, що являли собою середню ланку у структурі місцевого самоврядування. Органами нижчого рівня у цій системі були волосні управи, які виникали на місці розпущених радянських сільрад і керували кількома населеними пунктами. Так, у Антонінському районі було створено 14 волостей, кожна з яких налічувала по 2-4 села. У кожному селі було утворено сільську управу з виборними старостою і писарем.

У Антонінах виходило друковане видання «Світлий промінь». Відомі випуски з 28 вересня 1941 по 1944 рік. Його редактором був В. Прибатень.[5]

5 березня 1944 року адміністративний центр округи селище Антоніни зайняли радянські війська [6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С. С. Іванов. Регламентація життя населення Волині в роки німецької окупації (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2019. Процитовано 4 листопада 2014.
  2. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 260.
  3. Дані про площу і населення гебітів та районів на території сучасної Хмельниччини станом на 1 січня 1943 р. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  4. а б Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  5. Періодичні видання на окупованій території України в 1941-1944 роках. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2014.
  6. Населені пункти Красилівщини. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.

Джерела[ред. | ред. код]