Антон Дрекслер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антон Дрекслер
Anton Drexler
Anton Drexler.jpg
Народився 13 червня 1884(1884-06-13)
Мюнхен, Баварія, Німецька імперія
Помер 24 лютого 1942(1942-02-24) (57 років)
Мюнхен, Баварія, Третій Райх
Громадянство (підданство) Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність політик[1]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Німецька робітнича партія[d] і Німецька вітчизняна партія[d]

Антон Дрекслер (нім. Anton Drexler; 13 червня 1884, Мюнхен, — 24 лютого 1942, там само) — засновник Німецької робітничої партії («Deutsche Arbeiterpartei»; DAP), яку пізніше (під назвою НСДАП) очолив Гітлер.

Біографія[ред.ред. код]

Син залізничного робітника. У 1902-1923 роках працював слюсарем. В 1917 році вступив в щойно засновану Німецьку вітчизняну партію. Також став членом Німецького окультного товариства "Туле".

Політичним наставником Дрекслера, був доктор Пауль Тафель — директор компанії MAN, який також був членом «Товариства Туле» і, крім того, був лідером Пангерманского союзу. Основною ідеєю доктора було створення націоналістичної партії, що спиралася на робітників, на відміну від подібних партій середнього класу.

У березні 1918 зі своїми колегами заснував «Вільний робочий комітет за добрий мир» (нім. Freier Arbeiterausschuß für einen guten Frieden), а пізніше в тому ж році — консервативний «Політичний робочий гурток» (Комітет Незалежних робітників).

5 січня 1919 року разом з Карлом Гаррером в пивній Штернекерброй заснував Німецьку робітничу партію, яка 24 лютого 1920 року була перейменована в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію. У січні 1919 року Дрекслер опублікував статтю «Крах пролетарських Інтернаціоналів і крах ідеї загального братства». У тому ж році з'явився памфлет «Моє політичне пробудження. З щоденника німецького робітника-соціаліста», на який звернув увагу молодий Гітлер.

Незабаром після того, як Гітлер вперше з'явився на зборах Німецької робітничої партії, він став її активним учасником і в 1921 році став її новим головою. Дрекслер, втрачав вплив, намагався за його спиною вести переговори про об'єднання з іншими правими партіями. 25 липня 1921 року Дрекслер звернувся в поліцію із заявою про провокаційної діяльності Гітлера. 29 липня 1921 року Гітлер був обраний головою партії. Дрекслер був призначений почесним головою" і зберігав цей пост до 1923 року. В Пивний путч 1923 року Дрекслер не брав участь. З 1923 року, після заборони партії, Дрекслер входив в «Народний блок», у 1924—1928 роках обирався в депутати баварського ландтагу. Після відновлення діяльності партії в 1925 році він не брав участі у її діяльності, а після приходу нацистів до влади в 1933 році знову вступив у партію. У 1934 році був нагороджений «Орденом крові» (пам'ятною медаллю на честь путчу 1923 року), однак більше не грав у політиці ніякої ролі.

Гітлер описав його в «Майн Кампф» як людину, яка «не була солдатом», який «не пройшов достатньої школи життя», і тому залишився людиною слабким і сумнівним.

У популярній культурі[ред.ред. код]

В серії романів Гаррі Тартлдава, в жанрі альтернативної історії герой Ентоні списаний з Антона Дрекслера.

Є допоміжним персонажем в грі «ÜberSoldier (Східний фронт — Невідома війна)».

У фільмі «Гітлер: Сходження диявола», британський актор Роберт Гленистер грає Дрекслера, хоча Дрекслер зображений без свого «товарного знака» — окулярів і вусів.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гейден К. История германского фашизма. — М.-Л.:Госсоцэкономиздат, 1935