Національна бібліотека Уельсу
Національна бібліотека Уельсу | |
---|---|
![]() | |
Країна: |
![]() |
Тип: | національна, універсальна, публічна |
Розташування | Аберіствіт |
Адреса |
Аберіствіт, ![]() |
Телефон | +44-1970-632933 |
Заснована | 1907 |
Статус спадщини | Grade II* listed building[d][1] |
Філії: | 3 |
Фонди: | 4 млн книг, 1 млн карт, 800 000 фотографій, 50 000 творів мистецтва |
Директор: | Linda Tomos |
Сайт: | llgc.org.uk |
| |
![]() |
Національна бібліотека Уельсу (валл. Llyfrgell Genedlaethol Cymru, англ. National Library of Wales) — найбільша бібліотека Уельсу, розташована в Аберіствіті. Бібліотека є установою з прямим фінансуванням Урядом асамблеї Уельсу. Виступає в ролі сховища обов'язкових примірників тиражованих документів.
Зміст
Історія бібліотеки[ред. | ред. код]
1873 року було створено комітет зі збору валлійських матеріалів та розміщення їх в Університетському коледжі в Абериствіті. 1905 року до державного бюджету Великої Британії було закладено відповідне фінансування для заснування двох уельських інституцій— Національної бібліотеки та Національного музею Уельсу. ТожТаємна рада доручила комітетові визначитися з їхнім майбутнім місцем розташування. Основними містами-претендентами на розміщення цих інститутцій були Абериствіт та Кардіфф. Перевагу щодо бібліотеки було надано першому, в той час як у Кардіффі вирішено було відкрити музей. Одним з аргументів за розміщення Національної бібліотеки в Абериствіті було те, що колекція вже зберігалася там в Університетському коледжі. Крім того, велике значення при виборі міста зіграла обіцянка сера Джона Вільямса, лікаря королеви Вікторії та відомого бібліофіла, в разі вибору Абериствіта, передати бібліотеці свою чималу колекцію книг, в яку зокрема входила колекція манускриптів Хенгурт-Пеніарт, а також додатково 20 000 фунтів стерлінгів на розвиток бібліотеки. Королівську хартію про створення національної бібліотеки музею було випущено 19 березня 1907 року[2].
Будівлі бібліотеки[ред. | ред. код]
1908 року було оголошено конкурс на розробку проекту будівлі Національної бібліотеки, в якому через рік переміг Сідні Грінсдейл, який описав своє бачення екстер'єру будівлі як «навмисне гладкий та строгий» стиль[3]. 1911 року на вершині пагорба Пенглайс-Хілл, що підноситься над Абериствітом, в місці Тир-Грогітан було закладено перший камінь будівлі, а 1916 року будівля була відкрита для експлуатації. Перший поверх будівлі був оброблений корнуольським гранітом, а інші поверхи — портлендським каменем. Загальний дизайн бібліотеки декілька разів змінювався, зокрема, в 1950-х роках архітектором Чарльзом Холденом було проведено будівництво центрального корпусу бібліотеки. 1996 року було побудовано третю будівлю для збільшення сховища бібліотеки.
Колекція бібліотеки[ред. | ред. код]
Понад 4 мільйони друкованих томів зберігаються в колекції Національної бібліотеки, включаючи такі рідкісні книги як Yn y lhyvyr hwnn 1546 року[4], першу книгу надруковану валлійському, перший примірник повного перекладу Вільямом Морганом Біблії валлійською мовою 1588 року[5]. Як сховище обов'язкових примірників бібліотека отримує примірник кожної книги, надрукованої в Великій Британії та Ірландії[6]. Головними напрямками поповнення книжкової колекції є тематика Уельсу, валлійської мови і матеріали, що стосуються кельтів[6].
Національна бібліотека є сховищем Політичного архіву Уельсу[7] та Національного відео та аудіо архіву Уельсу[8]. У фондах бібліотеки зберігається багато географічних мап[9], фотографій[10], картин[11], періодичних видань та газет[6]. Крім того, в ній зберігається багато уельських архівних матеріалів.
Колекція манускриптів «Пеніарт»[ред. | ред. код]
Важливе місце у фонді Національної бібліотеки займає збірка середньовічних рукописів, основну частину якої становить так звана колекція манускриптів «Пеніарт», передана 1909 року Джоном Вільямсом. Початок цієї колекції поклав Роберт Воган (бл. 1592–1667) з Генгурта, Меріонетшир, де вона й перебувала до 1859 року, коли за заповітом перейшла іншому відомому антикварові Вільяму Воткін Вінну з Пеніарта, який дав їй теперішню назву. 1904 року Бібліотека «Генгурт-Пеніарт» (валл. Hengwrt-Peniarth) стала власністю сера Джона Вільямса[12].
До манускриптів з номенклатурною назвою Peniarth входять такі відомі рукописи як «генгуртська версія» творів Джеффрі Чосера англійською мовою (Peniarth MS 392)[13], латинський варіант законів Хівела Доброго (Peniarth MS 28)[14] та житіє Beunans Meriasek (Peniarth MS 105B), написане корнською мовою[15]. Але найбільшим скарбом колекції вважають найважливіші валлійські манускрипти, такі як Чорна Книга з Кармартена (Peniarth MS 1)[16], Книга Талієсіна (Peniarth MS 2)[17], Біла Книга Ридерха (Peniarth MS 4)[18] та Хроніка принців (Peniarth MS 20)[19].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ British Listed Buildings Online
- ↑ About NLW (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ Public Architecture/ National Library of Wales Selected Design (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The first printed Welsh book: Yny lhyvyr hwnn (1546) (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ Welsh Bible 1588 (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ а б в Print Material (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2010-12-06. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Welsh Political Archive (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The National Screen and Sound Archive of Wales (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Map Collection (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2010-12-06. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The National Collection of Welsh Photographs (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Picture Collection (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2010-12-06. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Peniarth Manuscripts (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Hengwrt Chaucer (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ Peniarth 28: a Latin text of the Laws of Hywel Dda (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ Beunans Meriasek (The Life Of St Meriasek) (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Black Book of Carmarthen (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The Book of Taliesin (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ The White Book of Rhydderch (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
- ↑ Chronicle of the Princes (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07.
Література[ред. | ред. код]
- David Jenkins A Refuge in Peace and War—The National Library of Wales to 1952, Aberystwyth 2002; ISBN 1-86225-034-0
- Geiriadur Prifysgol Cymru (the University of Wales' Dictionary of the Welsh Language)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Національної бібліотеки Уельсу (валл.), (англ.)
- Онлайн-каталоги Національної бібліотеки (англ.)
- Проект цифрової обробки фондів бібліотеки Digital Mirror (англ.)
- Проект, присвячений біографіям відомих жителів Уельсу, Welsh Biography Online (англ.)
- Національний відео та аудіо архів Уельсу (англ.)
- Проект цифрової обробки уельських журналів Welsh Journals Online (англ.)
- Зміст випусків «Журналу Національної бібліотеки» (National Library of Wales Journal) 1939—2000 (Genuki) (англ.)
![]() |
Це незавершена стаття про Уельс. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|