Національна бібліотека Уельсу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Національна бібліотека Уельсу

валл. Llyfrgell Genedlaethol Cymru

англ. National Library of Wales
Logo llgc 2013 1488px.jpg
WNLW 08.jpg
52°24′52″ пн. ш. 4°04′06″ зх. д. / 52.41449999999999676° пн. ш. 4.068459999999999965° зх. д. / 52.41449999999999676; -4.068459999999999965Координати: 52°24′52″ пн. ш. 4°04′06″ зх. д. / 52.41449999999999676° пн. ш. 4.068459999999999965° зх. д. / 52.41449999999999676; -4.068459999999999965
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Тип національна, універсальна, публічна
Розташування Аберіствіт
Адреса Аберіствіт, Велика Британія Велика Британія
Телефон +44-1970-632933
Засновано 1907
Статус спадщини Grade II* listed building[d][1]
Кількість філій 3
Обсяг фондів 4 млн книг, 1 млн карт, 800 000 фотографій, 50 000 творів мистецтва
Інші відомості
Директор Linda Tomos
Веб-сайт llgc.org.uk

CMNS: Національна бібліотека Уельсу на Вікісховищі

Національна бібліотека Уельсу (валл. Llyfrgell Genedlaethol Cymru, англ. National Library of Wales) — найбільша бібліотека Уельсу, розташована в Аберіствіті. Бібліотека є установою з прямим фінансуванням Урядом асамблеї Уельсу. Виступає в ролі сховища обов'язкових примірників тиражованих документів.

Історія бібліотеки[ред.ред. код]

1873 року було створено комітет зі збору валлійських матеріалів та розміщення їх в Університетському коледжі в Абериствіті. 1905 року до державного бюджету Великої Британії було закладено відповідне фінансування для заснування двох уельських інституцій— Національної бібліотеки та Національного музею Уельсу. ТожТаємна рада доручила комітетові визначитися з їхнім майбутнім місцем розташування. Основними містами-претендентами на розміщення цих інститутцій були Абериствіт та Кардіфф. Перевагу щодо бібліотеки було надано першому, в той час як у Кардіффі вирішено було відкрити музей. Одним з аргументів за розміщення Національної бібліотеки в Абериствіті було те, що колекція вже зберігалася там в Університетському коледжі. Крім того, велике значення при виборі міста зіграла обіцянка сера Джона Вільямса, лікаря королеви Вікторії та відомого бібліофіла, в разі вибору Абериствіта, передати бібліотеці свою чималу колекцію книг, в яку зокрема входила колекція манускриптів Хенгурт-Пеніарт, а також додатково 20 000 фунтів стерлінгів на розвиток бібліотеки. Королівську хартію про створення національної бібліотеки музею було випущено 19 березня 1907 року[2].

Будівлі бібліотеки[ред.ред. код]

1908 року було оголошено конкурс на розробку проекту будівлі Національної бібліотеки, в якому через рік переміг Сідні Грінсдейл, який описав своє бачення екстер'єру будівлі як «навмисне гладкий та строгий» стиль[3]. 1911 року на вершині пагорба Пенглайс-Хілл, що підноситься над Абериствітом, в місці Тир-Грогітан було закладено перший камінь будівлі, а 1916 року будівля була відкрита для експлуатації. Перший поверх будівлі був оброблений корнуольським гранітом, а інші поверхи — портлендським каменем. Загальний дизайн бібліотеки декілька разів змінювався, зокрема, в 1950-х роках архітектором Чарльзом Холденом було проведено будівництво центрального корпусу бібліотеки. 1996 року було побудовано третю будівлю для збільшення сховища бібліотеки.

Колекція бібліотеки[ред.ред. код]

Понад 4 мільйони друкованих томів зберігаються в колекції Національної бібліотеки, включаючи такі рідкісні книги як Yn y lhyvyr hwnn 1546 року[4], першу книгу надруковану валлійському, перший примірник повного перекладу Вільямом Морганом Біблії валлійською мовою 1588 року[5]. Як сховище обов'язкових примірників бібліотека отримує примірник кожної книги, надрукованої в Великій Британії та Ірландії[6]. Головними напрямками поповнення книжкової колекції є тематика Уельсу, валлійської мови і матеріали, що стосуються кельтів[6].

Національна бібліотека є сховищем Політичного архіву Уельсу[7] та Національного відео та аудіо архіву Уельсу[8]. У фондах бібліотеки зберігається багато географічних мап[9], фотографій[10], картин[11], періодичних видань та газет[6]. Крім того, в ній зберігається багато уельських архівних матеріалів.

Колекція манускриптів «Пеніарт»[ред.ред. код]

Важливе місце у фонді Національної бібліотеки займає збірка середньовічних рукописів, основну частину якої становить так звана колекція манускриптів «Пеніарт», передана 1909 року Джоном Вільямсом. Початок цієї колекції поклав Роберт Воган (бл. 15921667) з Генгурта, Меріонетшир, де вона й перебувала до 1859 року, коли за заповітом перейшла іншому відомому антикварові Вільяму Воткін Вінну з Пеніарта, який дав їй теперішню назву. 1904 року Бібліотека «Генгурт-Пеніарт» (валл. Hengwrt-Peniarth) стала власністю сера Джона Вільямса[12].

До манускриптів з номенклатурною назвою Peniarth входять такі відомі рукописи як «генгуртська версія» творів Джеффрі Чосера англійською мовою (Peniarth MS 392)[13], латинський варіант законів Хівела Доброго (Peniarth MS 28)[14] та житіє Beunans Meriasek (Peniarth MS 105B), написане корнською мовою[15]. Але найбільшим скарбом колекції вважають найважливіші валлійські манускрипти, такі як Чорна Книга з Кармартена (Peniarth MS 1)[16], Книга Талієсіна (Peniarth MS 2)[17], Біла Книга Ридерха (Peniarth MS 4)[18] та Хроніка принців (Peniarth MS 20)[19].

Примітки[ред.ред. код]

  1. British Listed Buildings Online
  2. About NLW (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  3. Public Architecture/ National Library of Wales Selected Design (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  4. The first printed Welsh book: Yny lhyvyr hwnn (1546) (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  5. Welsh Bible 1588 (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-01-07. 
  6. а б в Print Material (англійською). NLW. Процитовано 2010-01-07. 
  7. The Welsh Political Archive (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  8. The National Screen and Sound Archive of Wales (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  9. The Map Collection (англійською). NLW. Процитовано 2010-01-07. 
  10. The National Collection of Welsh Photographs (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  11. The Picture Collection (англійською). NLW. Процитовано 2010-01-07. 
  12. The Peniarth Manuscripts (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  13. The Hengwrt Chaucer (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  14. Peniarth 28: a Latin text of the Laws of Hywel Dda (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-01-07. 
  15. Beunans Meriasek (The Life Of St Meriasek) (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  16. The Black Book of Carmarthen (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  17. The Book of Taliesin (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  18. The White Book of Rhydderch (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  19. Chronicle of the Princes (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 

Література[ред.ред. код]

  • David Jenkins A Refuge in Peace and War—The National Library of Wales to 1952, Aberystwyth 2002; ISBN 1-86225-034-0
  • Geiriadur Prifysgol Cymru (the University of Wales' Dictionary of the Welsh Language)

Посилання[ред.ред. код]