Антон Фуггер
| Антон Фуггер | |
|---|---|
| нім. Anton Fugger | |
 | |
| Народився |
10 червня 1493[1] Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія |
| Помер |
14 вересня 1560[1] (67 років) Аугсбург, Баварія |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | банкір |
| Знання мов | німецька[2] |
| Титул | граф[d] |
| Рід | Fugger von der Lilied |
| Батько | Georg Fuggerd |
| Мати | Regina Fuggerd |
| Брати, сестри | Marcus Fuggerd |
| У шлюбі з | Anna Fuggerd |
| Діти | Hans Fuggerd[3], Маркус Фуггер[4], Jakob III Fuggerd, Katharina Fuggerd, Jeronimus Fuggerd, Regina Fuggerd, Susanna Fuggerd, Veronika Fuggerd, Maria Fuggerd, Peter Fuggerd і Veronika, Gräfin Fuggerd[4] |
Антон Фуггер (нім. Anton Fugger; *10 червня 1493, Нюнберг —†14 вересня 1560, Аугсбург) — німецький банкір та підприємець, представник впливового роду Фуггерів. Девіз «Тиша найкраще!».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1493 року у Нюрнберзі. Був молодшим сином Георга Фуггера та Регіони Імхоф. З дитинства йому було визначена кар'єра підприємця. Замолоду став працювати у банківській конторі свого дядька Якоба, який зрештою вирішив залишити у спадок свій банк саме Антону. Останній у 1525 році після смерті Якоба Фуггера успадкував його банківську справу й близько 2 млн гульденів.
Антон Фуггер діяв дуже успішно, значно розширив успадкований банк, створив численні філіали. Поступово стає кредитором багатьох володарів Німеччини. Особливо плідною була співпраця з представниками роду Габсбургів — імператором Карлом V та його братом Фердинандом I, від яких отримав прізвиська «князь купців». У 1530 році отримує титул графа імперії за надання фінансової допомоги при обранні Фердинанда I римським королем. Незабаром після цього дістає привілей на карбування монети.
З часом представництва банку Фуггерів виникли у віце-королівства Нова Іспанія, Ла-Плата, Перу, островах Карибського басейну. Водночас зумів отримати монополії у видобутку і продажу міді, срібла та ртуті. У 1546 році статки Антона Фуггера сягнули 5 млн гульденів. Кантори Фуггерів відкриваються в Англії, Угорщині, Богемії, Іспанії. Втім оголошено у 1557 році королем Філіпом II банкрутство Іспанії завдало великої шкоди Фуггерам — збитки сягнули 4 млн гульденів. Втім банк Фуггерів витримав цей удар. До кінця життя Антон продовжував також іншу традицію свого роду: накопичував земельну власність, здебільшого у Німеччині.
За ініціативою Антона було відкрито спеціальну школу, де готувалися до банківської справи представники роду Фуггерів. Помер 14 вересня 1560 року в Аугсбурзі. Він залишив у спадок 7 млн гульденів.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Ганна Рехлінгер фон Ґоргау (1511–1548), представниця патриціанського роду Аусбурга.
Діти:
- Маркус (1529–1597), оженився на Сибіллі, графині фон Еберштейн
- Ганна (1530–1549)
- Ганс (1531–1598), оженився на Елізабеті, баронесі Ноттґальфт—Вайсештейн
- Катаріна (1532–1585), чоловік: Якоб, граф Монфор
- Ярема (1533–1573)
- Регіна (1537–1584), чоловік: Вольфганг Дітрих, граф Хардегг
- Сусанна (1539–1588), чоловік: Бальтазар Траутсон, граф Матрай
- Якоб (1542–1598)
- Марія (1543–1583)
- Вероніка (1545–1590)
Джерела[ред. | ред. код]
- J.C.F. De Hoefer, Nouvelle biographie générale depuis les temps les plus reculés jusqu'à nos jours, éd. Firmin Didot, 1857, pp. 26-28
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/221438/Anton-Fugger [Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118694170 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
|
