Аркаїм
Аркаїм | |
---|---|
![]() Укріплене поселення Аркаїм. Аерофотознімок. | |
Статус | Археологічна пам'ятка культурної спадщини |
Країна | ![]() |
Регіон | Челябінська область, Брединський район |
Тип | Городище або сакральний центр |
Історія | |
Датування | XVII — XVI ст. до н. е. |
Періоди | бронзова |
Археологічна культура | Андронівська культура (сінташта) |
Дослідження | |
Відкрито | червень, 1987 |
Відкривач | С. Г. Боталов, В. С. Мосін |
Дата дослідження | у 1987-1991 інтенсивно востаннє 1995 року |
Дослідники | Г. Б. Зданович |
Підпорядкування | Челябінський державний історико-культурний заповідник «Аркаїм» |
Артефакти | залишки фундаментів житлових і господарських будівель, знаряддя, вироби, жертовні кістки |
Вебсторінка | Заповідник «Аркаїм» |
![]() | |
![]() |
Аркаїм — давнє городище на східних схилах Уральських гір на річці Велика Караганка (Брединський район, Челябінська область, Росія). У перекладі з тюркського означає «хребет, спина, основа». Вигляд згори нагадує спіраль. Датується XVII — XVI сторіччями до н. е.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0a/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B8%D0%BC._%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B5%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B2%D1%83%D1%85_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%85.jpg/220px-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B8%D0%BC._%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B5%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B2%D1%83%D1%85_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B0%D1%85.jpg)
Городище являло собою два вписані одне в одне кола оборонних споруд і два кола, які примкнули до замкових стін, осель та виробничих будівель (загальною площею близько 20 тисяч м²), які прилягали до стін фортеці.
Основним заняттям населення було металургійне виробництво й металообробка, про що свідчать виявлені плавильні печі, ливарні форми, сопла, шлаки, молоти й ковадла. Високий рівень виробництва гармонував з архітектурною досконалістю поселення: кільцеві лінії мали один центр (головну площу), куди сходилися радіальні вулиці; чотири входи було орієнтовано по чотирьох вітрах.
Також наявна і інша точка зору на вагомість і класифікацію археологічної пам'ятки. Згідно з цим науковим підходом, Аркаїм – це маленький сакральний центр невеликого родинного клану[1].
- http://www.karakumi.ru/fot/arkaim/arkan_02.htm [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Сайт музею-заповідника Аркаїм [Архівовано 12 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Неофициальный сайт Аркаима
- Энциклопедическая статья автора раскопок Г. Б. Здановича
- Аркаим на сайте Института Истории и Археологии Уральского отделения РАН [Архівовано 19 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Ural State University invitation for conference
- Archaeology and ethnic politics: the discovery of Arkaim [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
- General information [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Magnetic phenomena in Arkaim
- Аркаим сегодня [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Реконструкция жителей Аркаима [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)