Армійовський археологічний район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Армійовський археологічний район — археологічні пам'ятки ранньої залізної доби та середньовіччя, що гуртуються навколо села Армійово (рос. Армиёво) Шемишейського району Пензенської області.

До Армійовського археологічного району відносяться археологічні пам'ятки трьох груп:

  1. Городище «Ош-Пандо» городецької культури 3-1 сторіччя до Р. Х.;
  2. давньо-мокшанського могильника 5-7 сторіч;
  3. буртаських городище, селищ й могильника 9-13 сторіччя.

Дослідження[ред. | ред. код]

Головна частина пам'яток відкрита та обстежена у 1926 році П. С. Риковим. Мордовський могильник та городище городецької культури досліджено М. Р. Полєсських у 1960-x роках; буртаські пам'ятки досліджено А. Х. Халикова, Г. Н. Белорибкіним у 1980-х роках.

Городище Ош-Пандо[ред. | ред. код]

Городище «Ош-Пандо» городецької культури розташоване у 3 км на північний схід від села Армійово на крутому мисі. Городище зміцнено двома рядами валів з ровами поперек мису. Виявлена характерна ліпна кераміка з «рогожаним» орнаментом.

Армійовський могильник мокшан[ред. | ред. код]

Мокшанський могильник розташовано за 4,5 км на захід від села Армійово.

Могильник відображає процес переходу мордви до військової демократії (так званий армійовський етап), що підтверджується високою чисельністю зброї у чоловічих й жіночих похованнях, а також інвентарем поховань.

За роки вивчення Армійовського могильника було розкрито біля 240 поховань у простих ямах глибиною до 150 см. Ховали за обрядом поховання тіла, головою на південь й південний захід, що згодом стало характерним для мордви-мокші. Обов'якова риса риса поховань — глиняний ліпний горщик з їжею, або шматком м'яса з кісткою.

У поховальному інвентарі чітко відбивається аланський вплив.

Армійовський могильник буртасів[ред. | ред. код]

Буртаський курганно-ґрунтовий могильник 9-10 сторіччя за 4,5 км на північний схід від села Армійово, складається з:

  • курганів у вигляді багатокутних дерев'яних конструкцій із залишками трупоспалення й набором зброї;
  • ґрунтового могильника, відкритого у 1980 році А. Х. Халіковим.

Досліджено 17 курганів й 315 ґрунтових поховань. У ґрунтовій частини могильника ховали за зороастрійським обрядом вторинного поховання, коли в яму клали лише кістки людини. Ями неглибокі до 100 см, що орієнтовані за лінією схід-захід.

Супроводжуючий інвентар поховань налічує ліпний посуд коричнево-червоного кольору з ангобом й гострим ребром на тулове. Виявлено високу чисельнісит зброї й прикрас. Присутні речі угро-фінів й салтівської культури, що пов'язано з присутніми на могильнику мокшанськими, угорськими та мусульманськими похованнями.

Армійовські селища буртасів[ред. | ред. код]

В околицях Армійовського могильника буртасів розташовано:

  • 7 буртаських селищ «Валдалуга» 9-13 сторіччя;
  • 2 буртаські селища «Васькин сад».

Виявлена чисельна ліпна й кругова кераміки.

Армійовське городище буртасів[ред. | ред. код]

Городище 9-10 сторіччя розташоване за 5 км на південний схід від села Армійово. Городище положене на мисі, що обгороджений з усіх сторін валом з ровом та ще одним валом з ровом поперек мису всередині городища.

Виявлені нечисленні речі вказують на використання городища у якості притулку на випадок воєнного часу; а мешкали — на розташованих поруч селищах.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Халиков А. Х., Валиуллина С. И. Проблемы изучения археологии Среднего Поволжья и Приуралья в Казанском университете //Страницы истории Поволжья и Приуралья. Казань, 1984
  • Белорыбкин Г. Н.. АРМИЁВСКИЙ АРХЕОЛОГИЧЕСКИЙ РАЙОН / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001