Армілка єменська
| Армілка єменська | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Rhynchostruthus percivali Ogilvie-Grant, 1900 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Rhynchostruthus socotranus percivali | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Армілка єменська[2] (Rhynchostruthus percivali) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Мешкає на півдні Аравійського півострова. Єменська армілка раніше вважалася підвидом золотокрилої армілки[4].
Самці переважно сіро-коричневі з чорним дзьобом. Голова коричнева, обличчя темно-сіре, щоки білі, на крилах і хвості яскраві жовті плями. Самиці мають схоже, однак дещо тьмяніше забарвлення. Молоди птахи поцятковані смужками, характерне для дорослих забарвлення голови у них відсутнє.
Єменські армілки мешкають в єменській мухафазі Ель-Махра і оманській мухафазі Дофар, а також в горах на півночі Ємену і на південному заході Саудівської Аравії на північ до міста Ет-Таїф. Вони живуть у ваді, порослих деревами і чагарниковими заростями. Зустрічаються на висоті від 1060 до 2800 м над рівнем моря. Харчуються плодами ялівця, акації і молочаю.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція єменських армілок становить близько 6000 птахів. Це досить рідкісний вид, якому може загрожувати знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Rhynchostruthus percivali. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 02 листопада 2021.
- ↑ Kirwan, G.M.; Grieve, A. (2007). Studies of Socotran birds II. One, two or three species: towards a rational taxonomy for the Golden-winged Grosbeak Rhynchostruthus socotranus. Bulletin of the African Bird Club. 14 (2): 159—169.
- Davidson, P.; Kirwan, G.M. (1996). Around the Region. Sandgrouse. 18 (2): 76—80. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |