Арсенал (опера)
Опера «Арсенал» | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Майборода Георгій Іларіонович | |||
Мова лібрето | українська | |||
Кількість дій | 3 Дія (театр) | |||
Рік створення | 1959 | |||
Перша постановка | 6 листопада 1960 | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
«Арсенал» — опера на 3 дії українського композитора Георгія Майбороди. Лібрето Олександра Левади і Андрія Малишка.
Опера була написана в 1960 році до декади українського мистецтва. В основі сюжету — повстання робітників київського заводу «Арсенал» проти Центральної Ради в 1917–1918 р., історичні дані про це повстання були використані авторами лібрето.
Опера була написана за пропозицією секретарів ЦК КПУ Н. В. Подогорного і А. Д. Скаби до Декади української літератури і мистецтва в Москві. Вперше була виконана 6 листопада 1960 року в Києві перед учасниками урочистого засідання, офіційна прем'єра — 12 листопада у Великому театрі в Москві на відкритті Декади українського мистецтва. Опера ставилась під орудою Веніаміна Тольби, який фактично став також співавтором фінальної сцени. Опера одержала високу оцінку в пресі і згодом, в 1963 відзначена Шевченківською премією. Опера ставилася в Київському оперному театрі до кінця 1980-х років, в часи незалежності була знята з репертуару з політичних мотивів. Клавір опери було видано видавництвом «Советский композитор» в 1962 році з двомовним лібрето — оригінальним та російським перекладом В. Палійчука.
В опері поєднано принципи народної драми і лірико-психологічної колізії. Музика опери просякнута романтичною патетикою радянських часів, зокрема у фінальній сцені використаний мотив пісні «Смело, товарищи, в ногу», у ліричних образах — українська пісенність. Використовуються наскрізні сцени, розвинена система лейтмотивів.
Дія перша. Білогвардійці передчувають неминучу загибель. Сотник української армії Горбенко пропонує білогвардійському генералу союз («перед лицем страшної небезпеки»), проте перемовини зриваються. В штаб вривається більшовицький ватажок Максим, який висуває ультиматум. Генерал покінчує самогубством, що подається композитором в просвітлених тонах.
У Максима одночасно закохані сестра сотника Мар'яна та його служниця Ярина. Мар'яна закликає коханого з братом не ворогувати між собою, адже «в нас одна в нас ненька — Україна». Між тим Ярина готова приєднатись до заколотників, чим і завойовує прихильність Максима. В ході збройної сутички українські війська захоплюють Максима в полон під лемент його матері, яка також бере участь у заколоті.
Дія друга. Мар'яна і Ярина по черзі вмовляють сотника звільнити Максима, але сотник незламний — «коли палає Україна, від краю до краю, коли відплата нам єдина — прокльони і кров, чи можу ворога прощати?». Мар'яна закликає Ярину поступитися коханим, проте Ярина дає Мар'яні зрозуміти, що шлях до його серця — через барикади. В ході другого штурму українське військо здобуває перемогу над заколотниками, що подається композитором в трагічних тонах.
Дія третя. Сотник готовий звільнити Максима, якщо той погодиться скласти зброю. Втім Максим непохитний, за що й отримує від сотника кулю на очах Мар'яни. Смерть заколотника по черзі оплакують обидві його кохані, а також брат і мати. Мар'яна врешті зважується на відчайдушний крок і вчиняє братовбивство, що подається композитором в героїчних тонах.
Епілог. Хор, а також усі жіночі персонажі та брат Максима прославляють більшовицьких загарбників.
Дія перша
- Картина перша. Пролог
- Картина друга
- Сцена Максима і Олекси
- Речетатив і пісня Ярини
- Сцена Максима і Ярини
- Сцена Мар'яни з кавалерами
- Сцена Мар'яни і Максима
- Сцена Олекси і Мар'яни
- [фінальна сцена]
Дія друга
- Картина третя
- Арія Горбенка
- Речетатив та сцена Ярини і Горбенка
- Сцена Максима і Семка
- Сцена Горбенка і Мар'яни
- Картина четверта (подвір'я собняка Горбенка)
- Картина п'ята (облога «Арсеналу»)
Дія третя
- Картина шоста (каземат)
- Картина сьома
- Речетатив та вокаліз Ярини
- Сцена Олекси і матері
- Сцена Горбенка, Осавула і Мар'яни
- Епілог
Аудіозапис опери було здійснено 1960 року силами оркестру та солістів Київської опери. Диригент — В. Тольба. Солісти — Л. Лобанова, М. Ворвулєв, Б. Руденко, М. Гришко, В. Тимохин, Л. Руденко.
- За оригінальним лібрето усі персонажі, в тому числі російський генерал, співають українською, проте невеличкий хоровий епізод священнослужителів, що моляться за спасіння людей і перемогу білогвардійців — російською.
- В опері існує хоровий епізод, в якому хор анархістів співає «Так бий, так бий більшовиків». За спогадами дружини композитора, Тамари Майбороди, один з хористів, розучуючи цей епізод вдома при відкритих вікнах своїм співом привернув увагу правоохоронців і був заарештований. Визволяти артиста вимушений був особисто В. Тольба.
- В ході написання опери, в умовах часового цейтноту, Г. Майборода намагався відправити телеграму лібретисту А.Малишку з таким змістом: «терміново висилай хор петлюрівців», проте на пошті її відмовились приймати, а розгляд справи дійшов до міністра зв'язку.
- 100 опер
- Штейнпресс Б. Оперные премьеры XX века. 1941—1960: Словарь.— М.: Сов. композитор, 1986.— С. 23
- Тамара Майборода. «Как создавался арсенал» / Вениамин Тольба: портрет дирижера в воспоминаниях современников / состав. В. В. Тольба. — Нежин: ООО «Гідромакс», 2009. — 400с. : ил.
- Півтон Безвухий До проблеми композиторського ренегатства: «Арсенал» Георгія Майбороди [Архівовано 6 травня 2014 у Wayback Machine.]