Лібрето пишеться у віршах, переважно римованих. Для речитативів можливе використання прози. Сюжетами для лібрето служать в основному літературні твори, перероблені згідно з музичними вимогами. Інколи лібрето — самостійна праця лібретиста чи автора опери, наприклад, Вагнера, А. Н. Сєрова («Юдифь»). У видання лібрето інколи включаються ноти з метою надати основні теми твору чи його найкращі місця. Часто лібрето лише коротко пояснює події, що відбуваються на сцені, без відтворення слів арій, речитативів тощо.
↑Цимбалюк, Олена (2020). Балет як вища форма хореографії (PDF) (Лекція) (uk). Львів: ЛЬВІСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИім. І. БОБЕРСЬКОГО Кафедра хореографії та мистецтвознавства. с. 4–5. «Лібретто (в перекладі з італійського – libretto – книжечка) має двазначення: 1) сценарій; 2) переказ сюжету балету в програмці спектаклю..»
