Асоціація (психологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Асоціа́ція (лат. associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Асоціація в психології — суб'єктивний образ об'єктивного зв'язку між предметами і явищами, фізіологічною основою якого є тимчасовий нервовий зв'язок.

Аристотель перший помітив явище асоціацію і ввів класичний поділ їх на 4 види:

  • Асоціація за схожістю (кішка — тигр);
  • Асоціація за контрастом (холодне — гаряче);
  • Асоціація за суміжністю в просторі (поле — квітка);
  • Асоціація за суміжністю в часі (ніч — сон).

У психології поняття Асоціація здебільшого вживалось у вигляді терміну «асоціація уявлень», що був введений Локком для позначення зв'язку між уявленнями, викликаними випадковим збігом явищ в часі. В буржуазній психології дуже поширене подібне механістичне розуміння Асоціація як випадкових, несуттєвих зв'язків, що протиставляються так званим «смисловим» зв'язкам. У радянській психології здобуло визнання сєченовсько-павловське розуміння А. як універсального фундаментального психологічного явища.

Як писав Павлов:

«…Тимчасовий нервовий зв'язок, є найуніверсальнішим фізіологічним явищем у тваринному світі і в нас самих. А разом з тим воно ж і психічне — те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворенням з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок»[1].

Павлов дав фізіологічне пояснення і окремим видам А. За Павловим, в основі асоціацій за одночасністю лежать умовні нервові зв'язки, генералізація ж цих зв'язків відповідає асоціаціям за схожістю, а основні розумові операції зводяться до аналізу і синтезу умовних зв'язків. В Україні проблеми асоціацію розробляли: Г.  С. Костюк, І. П. Смолій (Київ), Д. Г. Елькін (Одеса) та інші.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Павлов І. П. Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності (поведінки) тварин. К., 1953, с. 531

Джерела[ред.ред. код]