Афінська хартія
Афінська хартія 1931 — перший ґрунтовний документ міжнародного співтовариства, який регламентував спрямованість охоронно-реставраційних заходів на нерухомих пам'ятках[1].
Афінська хартія відновлення історичних пам'яток — це маніфест з сімох пунктів, прийнятий на Першому Міжнародному конгресі архітекторів (Афіни, 1931) по збереженню історичних пам'яток.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Л. В. Прибєга.. Афінська хартія [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанська хартія [Архівовано 26 липня 2018 у Wayback Machine.]