Гектор Бабенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бабенко Гектор)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гектор Бабенко
Héctor Babenco
Зображення
Бабенко у Сан-Паулу
Бабенко у Сан-Паулу
Ім'я при народженніHéctor Eduardo Babenco
Дата народження7 лютого 1946(1946-02-07)
Місце народженняМар-дель-Плата (Буенос-Айрес, Аргентина)
Дата смерті13 липня 2016(2016-07-13) (70 років)
Місце смертіСан-Паулу, Бразилія[1]
ГромадянствоБразилія Бразилія
Професіярежисер, сценарист, продюсер, актор
Кар'єраз 1973
Нагороди
IMDbID 0002199
www2.uol.com.br/hectorbabenco/
CMNS: Гектор Бабенко у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабенко.

Гектор Бабе́нко (порт. Héctor Eduardo Babenco; 7 лютого 1946, Мар-дель-Плата, Буенос-Айрес, Аргентина — 13 липня 2016, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильсько-аргентинський кінорежисер, сценарист, продюсер й актор українського походження[2]. Номінувався на «Оскара» і «Золоту пальмову гілку» за фільм «Поцілунок жінки-павука». Також номінувався на Золоту пальмову гілку за «Карандіру» (2003) і «Нерозумне серце» (1996)[3].

Народився в Аргентині, працював в Аргентині, Бразилії та США. Його батько — український емігрант, мати з польських євреїв[4].

З творчої біографії

[ред. | ред. код]

Режисер фільму «Поцілунок жінки-павука» (1985), в якому «Оскар» за найкращу чоловічу роль одержав Вільям Герт.

З юних літ майбутній кіномитець зацікавився філософією екзистенціалістів і вирішив по-справжньому пізнати світ. Сім років він мандрував Африкою, Північною Америкою, а з 1964 по 1968 роки жив у Європі. По дорозі юнак освоював різні фахи різнороба та знімався в кіномасовках (в Італії та Іспанії).

З 1969 живе в Бразилії в Сан-Паулу. Першу стрічку зняв 1975 року — «Король ночі». Успіх прийшов до молодого митця з другим фільмом «Лючіо Флавіо», який вважається одним із найвищих досягнень (4-й з найвідоміших) бразильського кіно (його переглянули 5.4 мільйона глядачів).

1981 року Гектор Бабенко зняв фільм «Пішот: закон найслабшого», присвячений проблемі покинутих батьками дітей. Гра юного 10-літнього актора Фернандо Рамоса принесла режисеру міжнародне визнання, а фільму кілька престижних нагород (Фернандо трагічно загинув через декілька років після зйомок стрічки). Зокрема, фільм був визнаний Лос-Анжелеською та Нью-Йоркською асоціаціями критиків найкращим іноземним кінофільмом США. А журнал «Американський фільм» у 80-ті роки визнав «Пішота» найвидатнішим фільмом десятиліття.

1984 рік — найзірковіший у біографії Е. Бабенка. У США режисер зняв фільм «Поцілунок жінки-павука», де головні ролі зіграли видатні актори Вільям Герт та Джулія Рауль. Стрічка — екранізація роману аргентинського письменника Мануела Пуйга. Крім того, що актор головної ролі В. Герт був удостоєний Оскара, фільм був висунутий ще на 4 номінації Американської Кіноакадемії.

1996 року режисер переніс складну операцію з приводу раку лімфосистеми[5], але вже через два роки — 1998-го, представив на суд глядачів нову роботу — фільм «Нерозумне серце».

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер та продюсер

[ред. | ред. код]
  • 1973 — O Fabuloso Fittipaldi
  • 1975 — Король ночі / O rei da noite
  • 1977 — Лючіо Флавіо / Lúcio Flávio, o passageiro da agonia
  • 1981 — Пішот: закон найслабшого / Pixote — A lei do mais fraco
  • 1984 — Земля кругла, як апельсин / A Terra é Redonda Como uma Laranja
  • 1985 — Поцілунок жінки-павука / Kiss of the Spider Woman (лише режисер)
  • 1987 — Будяк / Ironweed (лише режисер)
  • 1991 — Гра на полях Господніх / Brincando nos campos do Senhor (лише режисер)
  • 1996 — Нерозумне серце / Corazón iluminado
  • 2002 — Карандіру / Carandiru
  • 2007 — Минуле / El Pasado

Актор

[ред. | ред. код]
  • 1999 — Проект Венеція / The Venice Project
  • 2000 — Доки не настане ніч / Before Night Falls

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гектор Бабенко

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.lorientlejour.com/article/996349/bresil-deces-du-cineaste-hector-babenco-a-lage-de-70-ans.html
  2. ↑ Hector Babenco на сайті IMDb (англ.)
  3. ↑ Нагороди та номінації Hector Babenco на сайті IMDb (англ.)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2004. Процитовано 15 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гектор_Бабенко