Бандрівський Дмитро Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бандрівський.

Бандрівський Дмитро Григорович
Народився	23 грудня 1897(1897-12-23) Городище
Помер	3 липня 1983(1983-07-03) (85 років) Львів
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	письменник, мовознавець, етнограф, літературознавець
Сфера роботи	літературна діяльністьd, філологія, діалектологія і етнографія
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов	українська
Мова творів	українська

Дмитро́ Григо́рович Бандрі́вський (23 грудня 1897, с. Городище, тепер Самбірського району Львівської області — 3 липня 1983, Львів) — український письменник, мовознавець, етнограф, літературознавець; член Спілки письменників України (з 1950 року), кандидат філологічних наук (з 1956 року).

Життєпис

Народився 23 грудня 1897 року в селі Городище на Львівщині в селянській сім'ї. У 1917 році закінчив польськомовну класичну гімназію у місті Самборі. У 1926 році закінчив філософський факультет Віденського, а 1931 року філологічний факультет Львівського університетів. У 1931 році здобув ступінь доктора філософії. Заробляв на прожиття приватними уроками. Після 1939 року вчителював, працював на науковій роботі у Львівському філіалі Інституту суспільних наук АН УРСР: молодшим науковим співробітником, науковим співробітником, старшим науковим співробітником відділу мовознавства.

Літературна творчість

З 1920-х років виступає у львівській пресі з оповіданнями, фейлетонами, статтями. Окремими виданнями вийшли: книжки поезій «На ясний шлях» (ч. 1—1922, ч. 2—1923), повість «Це було недавно» (1951); записки вчителя «Під синіми горами» (1955); збірка оповідань «Щастя» (1960); повісті «Записки незнайомого» (1966), «В краю орлів» (1967), повість та етюди «Крізь призму літ» (1969), етюди «Дві ясні зірниці» (1972).

Наукові праці

Досліджував питання фольклору, етнографії, діалектології (монографія «Говірки Підбузького району Львівської області» 1960; статті «Фонетичні особливості бойківських говірок Боринського і Турківського районів Дрогобицької області», 1959; «Фонетичні особливості говірок Дрогобицького району Львівської області», 1960; «Деякі морфологічні особливості говірок Турківського району Львівської області», 1960; «Деякі особливості говірки лемківських переселенців у с. Липівці на Дрогобиччині», 1961; «Матеріали до діалектичного словника Бориславського і суміжних районів Львівської області», 1961, та ін.).

Склав 15 карт до «Атласу української мови» (т. 2, 1988).

Помер 3 липня 1983 року у Львові та похований на Личаківському цвинтарі (поле № 51).

Джерела

• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.
• М. Г. Железняк. Бандрівський Дмитро Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
• Франко 3. Т. Бандрівський Дмитро Григорович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Дорошенко О. Доля митця: Дмитрові Бандрівському — 70 // Жовтень. — 1967. — № 12.
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник / фотограф Криса Л.; автори Дорош А., Гавришкевич І.; оформлювач обкладинки Стефанишин Т. — Львів, 2006. — 480 с. — ISBN 966-8955-00-5.