Баранова Тетяна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранова Тетяна Іванівна
Народилася 26 жовтня 1955(1955-10-26) (66 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність авторка
Alma mater Білоруський державний університет
Нагороди
Заслужений юрист України

Тетя́на Іва́нівна Бара́нова (нар. 26 жовтня 1955(19551026), Київ) — Голова Державної архівної служби України з жовтня 2014 року по 25 вересня 2019 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1982 році закінчила Білоруський державний університет за спеціальністю правознавство та здобула кваліфікацію юриста.

До 2004 року працювала в органах юстиції.

З серпня 2004 року призначена заступником директора департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань Міністерства юстиції України.

Кандидат у депутати Київської обласної ради по виборчому округу № 56 від «Єдиного Центру» разом із Олександром Януковичем[1].

З вересня 2010 року радник Міністра юстиції України.

З квітня 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

З квітня 2014 року директор департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України.

У жовтні 2014 року призначена Головою Державної архівної служби України [2].

Є автором кількох десятків статей, коментарів на різноманітні теми з питань нотаріату.

11 листопада 2017 року надіслала листа до обласних державних адміністрацій «Про вчинення провокацій у приміщеннях державних архівів», що стало відповіддю на дії громадських активістів щодо захисту законних прав користувачів архівних установ.

Звільнена з посади голови Державної архівної служби України Розпорядженням КМУ №830-р від 25.09.2019.[3]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Має нагороди від Міністерства юстиції, Української нотаріальної палати, Київської міської державної адміністрації, профспілкових організацій.

Заслужений юрист України.

Брала участь у міжнародних проектах, зокрема в програмі співробітництва Міністерства юстиції України з Квебекською нотаріальною палатою Канади, українсько-нідерландському проекті «Впровадження нового Цивільного кодексу України». Була учасником Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» між урядами США і України.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Вважає, що в статті 20 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» жодним чином не сказано, що користувач має право копіювати власними засобами [4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]