Барбус чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барбус чорний
Black Ruby Barb 700.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Плямистий вусач (Puntius)
Вид: Барбус чорний
Біноміальна назва
Puntius nigrofasciatus
(Günther, 1868)
Синоніми
Barbus nigrofasciatus (Günther, 1868)

Pethia nigrofasciata (Günther, 1868)

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Puntius nigrofasciatus
EOL logo.svg EOL: 212851
ITIS logo.svg ITIS: 163645
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 303008

Барбус чорний[1], або пунтіус чорний (Puntius nigrofasciatus) — невелика субтропічна прісноводна риба роду пунтіус родини коропових. Вперше описана у 1868 році. Ендемік острова Шрі-Ланка. Як акваріумна риба був завезений до Європи у 1934 році, а у країнах колишнього СРСР вперше з'явився у 1954 р. Внаслідок вилову для продажів в акваріуми кількість чорних барбусів у природі зменшилась. Занесений у Червону книгу.

Ареал поширення[ред. | ред. код]

Батьківщиною чорного барбуса є о. Шрі-Ланка. Мешкає у річках з повільною течією та стоячих водоймах з густою рослинністю. Природна популяція чорного барбуса є нечисленною, що було причиною занесення у Червону книгу, але риба є досить популярною у акваріумістів та легко розмножується в неволі.

Опис риби[ред. | ред. код]

Тіло овальної форми, сплюснуте з боків. Завдовжки не перевищує 6 см. Основний тон забарвлення сірий. Луска у барбуса доволі велика зі сріблястим або золотисто-зеленуватим відблиском на кінцях. По боках проходять 3-4 чорні смуги, як у суматранського барбуса. Голова та груди з червонуватим відтінком. Спинний, анальний та черевні плавці чорні, решта — прозорі. Самці мають яскравіше забарвлення порівняно з самками. Перед нерестом самці стають майже чорні: голова і груди набувають малинового забарвлення, а чорні смуги на тілі зливаються, надаючи йому вугільно-чорний колір (у самок смуги стають тільки чіткіше окресленими). В акваріумах зустрічається вуалева форма.

Розмноження[ред. | ред. код]

Статева зрілість у барбусів настає у віці 8-11 місяців, хоча статтеві ознаки проявляються вже на 3-4 місяць. Нерест проходить дуже бурхливо. Самка відкладає до 500 ікринок. Ікра розвивається 1 — 1,5 доби. Мальки починають плавати на 3-4 день.

Утримування і розмноження в акваріумах[ред. | ред. код]

Чорний барбус — зграйна рибка, тому її варто утримувати у кількості від 5-6 осіб в акваріумі об'ємом від 50 літрів і більше. Темний ґрунт підкреслює забарвлення риб, рослини краще розмістити на задньому плані та по краях акваріуму, залишивши вільне місце для плавання. Зазвичай тримаються у середньому та нижньому шарі води.

Чорний барбус — мирна рибка і прекрасно уживається з такими ж мирними та спокійними рибами, хоча можуть і общипати плавники повільним вуалевим рибам.

Рибка всеїдна. Можна годувати різноманітними живими, рослинними, а також сухими кормами.

Параметри води:

  • Температура — 20 — 25 °C
  • Жорсткість — від 2 до 20 dH, великого значення не має.
  • Кислотність — pH 6.5-7.5.
  • необхідна хороша фільтрація та аерація води.

Нерестовик повинен бути просторим, довжиною приблизно 50 см, однак неглибоким — у межах 15-25 см. Обов'язкова наявність рослин. Оскільки риби поїдають ікру, то на дно встановлюють сепараторну сітку. Спочатку самців і самок відсаджують окремо на 7-10 діб і посилено годують живими кормами. Також стимулює розмноження пом'якшення води (жорсткість не повинна перевищувати 10 dH) та підвищення температури на 2-4 °C (зазвичай в межах 25-27 °C). На нерест риб саджають ввечері, але не більше однієї-трьох пар, оскільки самці можуть влаштовувати бійки. Після нересту (зазвичай відбувається під ранок) акваріум з ікрою затіняють, а риб відсаджують. Через добу мальки вилуплюються з ікри, а ще через 3 дні починають плавати. Для годування мальків використовують стандартний набір дрібних кормів: живий пил, наупліус рачків, циклопів, дрібна дафнія, пізніше — дрібний циклоп.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шереметьєв І.І. Акваріумні риби. — К. : Рад. шк, 1989. — С. 56.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шереметьєв І.І. Акваріумні риби. — К. : Рад. шк, 1989. — 221 с. — ISBN 5-330-00394-6.
  • Мариани М. Аквариумные рыбы. — М. : ООО "Издательство Астрель", 2004. — 512 с. — ISBN 5-271-07732-2.
  • Цирлинг М.Б. Барбусы в аквариумах любителей и профессионалов. — М. : ООО "Акариум-Принт", 2006. — 32 с. — ISBN 5-98435-280-X.