Барбізон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барбізон
Barbizon

BarbizonRue.jpg

Blason ville fr Barbizon (Seine-et-Marne).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Іль-де-Франс 
Департамент Сена і Марна 
Округ Мелен
Кантон Перт
Код INSEE 77022
Поштові індекси 77630
Координати 48°26′48″ пн. ш. 2°36′20″ сх. д.H G O
Висота 75 - 93 м.н.р.м.
Площа 5,27 км²
Населення 1207 (01-2019[1])
Густота 257,5 ос./км²
Розміщення
Барбізон. Карта розташування: Франція
Барбізон
Влада
Мер
Мандат
Gerard Taponat
2020-2026

Map

Барбізо́н (фр. Barbizon) — муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Сена і Марна. Населення — 1357 осіб (2011)[2].

Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 50 км на південь від Парижа, 12 км на південь від Мелена.

Назву Барбізон носить також колонія художників, що склалася тут в XIX столітті. Вона була заснована в 1830 році. З початком залізничного сполучення між Парижем і Барбізон спростилися умови для поїздок сюди художників зі столиці на польові сесії (також винахід компактних фарб у тюбиках значно спрощувало транспортування багажу). Художники Барбізонської школи створювали переважно пейзажі, були предтечами імпресіоністів і справили величезний вплив на розвиток пейзажного живопису в Європі.

У XIX столітті Барбізон складався лише з однієї вулиці, Рю-де-Барбізон (Rue de Barbizon), приблизно з 40 будинками, уздовж якої пролягала залізнична лінія. Єдиним готелем (в якому і зупинялися художники) був «Auberge Ganne», що знаходився в центрі Барбізона (зараз — музей). Париж від Барбізона відділяли 90 хвилин їзди на поїзді. У Барбізоні знаходиться також приватний музей Мілле, де зберігається творча спадщина художника, а також роботи Коро, Т. Руссо, Тройона та інших майстрів пензля.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 768 160 52 140 268 136 12
Жінки 820 140 84 164 312 104 16


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 842 осіб працездатного віку (15—64 років) 559 були активними, 283 — неактивними (показник активності 66,4%, у 1999 році було 68,2%). З 559 активних мешканців працювало 512 осіб (268 чоловіків та 244 жінки), безробітними було 47 (27 чоловіків та 20 жінок). Серед 283 неактивних 108 осіб було учнями чи студентами, 99 — пенсіонерами, 76 були неактивними з інших причин[5].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 622 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 1517,0 особи, медіана доходів виносила 31 938 євро на одного особоспоживача[6]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зареєстроване населення 2019. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2021. 
  2. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011. 
  5. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  6. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.