Батьківщина кличе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батьківщина кличе
ЖанрВійськовий фільм
РежисерМачерет А. В.
СценаристВалентин Катаєв
Мачерет А. В.
У головних
ролях
Михайло Кедров
Катерина Мельникова
Петро Березов
Сергій Антимонов
ОператорМикола Ренков
КомпозиторГавриїл Попов
КінокомпаніяКиївська кіностудія
Тривалість82 хв.
Країна СРСР
Рік1936
IMDbID 0128981

«Батьківщина кличе» («Родина зовёт») — радянський агітаційно-пропагандистський мілітаристичний (т.зв. «оборонний») фільм, знятий 1936 року режисером Олександром Мачеретом за спільним сценарієм з Валентином Катаєвим.[1]

Один із перших фільмів, у яких масового глядача готували до участі в майбутніх війнах[2][3].

Фільм послужив поштовхом для створення цілого ряду кінокартин про «любов радянського народу» до своєї батьківщини[4].

Вважається першим «Оборонним фільмом».[5]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Члени екіпажу льотчика-випробувача Сергія Новікова здійснює тривалий переліт на літаку нової конструкції. Синові Юрці вдається зв'язатися з батьком за допомогою виготовленого власними руками передавача. Перед самим приземленням у Новікова заболіла нога, через рану, отриману ще під час громадянської війни. Але Новіков зумів посадити літак. Незабаром після цих подій почалася війна, в ході якої син Новікова гине. Новіков важко переживає загибель сина і хоче помститися ворогові. Під час бою з важкими ворожими бомбардувальниками він збиває одразу три літаки противника, даючи можливість здійснити висадку десанту на території ворога.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільм знімався на кіностудії Мосфільм.[6] Режисером Олександром Мачеретом за спільним сценарієм з Валентином Катаєвим.[6] Режисерові було запропоновано в гранично короткий термін зняти фільм на оборонну тему про льотчиків.[7] Належить до серії фільмів присвячених майбутній війні, в якій представлений можливий сценарій її розвитку.[6] Початковою назвою фільму було «Обличчя героя».[8] Музику для фільму написав композитор Гавриїл Попов, один із представників «Радянського авангарду».[2] Прем'єра фільму відбулася 29 квітня 1936 року. Фільм був знятий з прокату після виходу розгромної статті в газеті «Правда».[6]

Відгуки

[ред. | ред. код]

Кінокритик Євген Марголіт підкреслює, що до середини 30-х років у радянських «оборонних» фільмах ворога зображали неодмінно в польських кашкетах-конфедератках, у фільмі 1936 «Батьківщина кличе» вперше з'являється фашистська свастика.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]