Російський авангард
Російський авангард загальний термін, яким позначають впливову хвилю сучасного мистецтва, що процвітала в Російській імперії і Радянському Союзі приблизно з 1890 до 1930 року - хоча деякі відносять її початок до 1850 року і кінець до 1960. Ним позначають низку окремих, але взаємопов'язаних Мистецьких течій, таких як неопримітивізм, супрематизм, конструктивізм, футуризм тощо. Беручи до уваги, що багато з цих митців-авангардистів народились і працювали в теперішніх Білорусі і Україні, в окрему хвилю виділяють український авангард (Казимир Малевич, Олександра Екстер, Володимир Татлін, Василь Кандінський, Давид Бурлюк, Олександр Архипенко, Олександр Богомазов тощо).
Російський авангард досяг своїх вершин в період між Російською революцією 1917 року і 1932 роком. Після цього ідеї російського авангарду вступили в суперечність з офіційним, підтримуваним державою, соціалістичним реалізмом.
- Олександр Архипенко
- Володимир Баранов-Росіне
- Олександр Богомазов
- Давид Бурлюк
- Володимир Бурлюк
- Марк Шагал
- Ілля Чашник
- Олександра Екстер
- Роберт Фальк
- Павло Філонов
- Артур Фонвізін
- Ніна Генке-Меллер
- Наталія Гончарова
- Михайло Ларіонов
- Михайло Гробман
- Франсиско Інфанте Арана
- Василь Кандінський
- Іван Клюн
- Густав Клуцис
- Сергій Коляда
- Аристарх Лентулов
- Ель Лисицький
- Казимир Малевич
- Павло Мансуров
- Михайло Матюшин
- Вадим Меллер
- Соломон Никритін
- Любов Попова
- Іван Пуні
- Климент Редько
- Олексій Ремизов
- Олександр Родченко
- Ольга Розанова
- Леопольд Сюрваж
- Варвара Степанова
- Георгій та Володимир Стенберги
- Володимир Татлін
- Василь Єрмилов
- Надія Удальцова
- Олександр Жданов
- Марія Гакен
- Анна Коган
- Андрій Бєлий
- Велимир Хлєбников
- Даниїл Хармс
- Олексій Кручоних
- Володимир Маяковський
- Віктор Шкловський
- Сергій Третьяков
- Яков Чернихов
- Мойсей Гінзбург
- Ілля Голосов
- Іван Леонідов
- Костянтин Мельников
- Володимир Шухов
- Олександр Веснін
Збереження архітектури російського авангарду стало предметом особливої уваги істориків, політиків і архітекторів. 2007 року в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, відбулась виставка повністю присвячена радянській післяреволюційній авангардній архітектурі[1], на якій були представлені роботи американського фотографа Річарда Паре.
- Самуїл Фейнберг
- Лур'є Артур Сергійович
- Микола Метнер
- Олександр Мосолов
- Микола Обучов
- Микола Рославець
- Леонід Сабанєєв
- Олександр Скрябін
- Дмитро Шостакович
- Конструктивізм
- Вхутемас
- Російський футуризм
- Кубофутуризм
- Супрематизм
- Конструктивістська архітектура
- Радянське мистецтво
- Авангардизм
- Російський символізм
- ↑ Lost Vanguard: Soviet Architecture. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 2 жовтня 2014.
- Why did Soviet Photographic Avant-garde decline? [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- The Russian Avant-garde Foundation [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Thessaloniki State Museum of Contemporary Art - Costakis Collection [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Yiddish Book Collection of the Russian Avant-Garde at the Beinecke Rare Book and Manuscript Library at Yale University [Архівовано 6 липня 2009 у Wayback Machine.]
- International campaign to save the Shukhov Tower in Moscow [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Masters of Russian Avant-garde
- Masters of Russian Avant-garde from the collection of the M.T. Abraham Foundation [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Friedman, Julia [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.]. Beyond Symbolism and Surrealism: Alexei Remizov's Synthetic Art, Northwestern University Press, 2010. ISBN 0-8101-2617-6 (Trade Cloth)
- Russian avant-garde на YouTube - video
- Kovalenko, G.F. (ed.) The Russian Avant-Garde of 1910-1920 and Issues of Expressionism. Moscow: Nauka, 2003.
- Shishanov V.A. Vitebsk Museum of Modern Art: a history of creation and a collection. 1918-1941. - Minsk: Medisont, 2007. - 144 p.[1]
- “Encyclopedia of Russian Avangard. Fine Art. Architecture Vol.1 A-K, Vol.2 L-Z Biography”; Rakitin V.I., Sarab’yanov A.D., Moscow, 2013