Башта Мікрюківського водогону

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
водонапірна вежа
Башта Мікрюківського водогону
Микрюковский водовод.jpg
Країна Україна Україна
Місто Севастополь
Тип будівлі водонапірна вежа
Статус (спадщини) І-місц.
пам'ятка історії місцевого значення України
Стан працює

Башта Мікрюківського водогону — пам'ятка історії місцевого значення, водонапірна вежа та частина працюючого водогону в однойменній балці. Збудована 1885 року. Мікрюкова балка — балка в Нахімовському районі Севастополя, ліва притока Кілен-балки, у яку вона впадає схід висоти Мікрюкова. Названа на честь розташованого в балці хутора морського офіцера, учасника штурму Ізмаїла — Матвія Степановича Мікрюкова.

Історія[ред.ред. код]

Ордена Святого Георгія 4 класу Матвій Степанович Мікрюков — учасник штурму Ізмаїла, багато років служив на Чорному морі. Його син Віктор командував 1-м і 2-м бастіонами під час оборони Севастополя, кавалер ордена Святого Георгія 3 ст. та Святого Володимира 4 ст. Після війни служив на Каспії, у 1867 році, в чині контр-адмірала, повернувся додому[1][2].

Незабаром почалося облаштування хутора, що належав адміралу. Завдяки побудованому водогону, він був одним з найзеленіших і врожайних в окрузі. Визначною пам'яткою стала башта водогону. Вона побудована з кримбальского та інкерманського вапняку в 1885 році, в стилі неокласицизму. Вежа розташована над двома великими резервуарами і служить для їх вентиляції. До резервуарів веде невеликий коридор. У ці ємності вода надходить з декількох підземних каптажів і далі по трубах подається за призначенням. Квадратна в плані башта, з масивною глухою нижньою частиною, та вентиляційними прорізами, котрі виходять на кожну з чотирьох її сторін, завершується трикутним фронтоном. Дата побудови висічена у камені[3].

Якість виконаної роботи невідомого інженера призвела до того, що споруда зберігає свою функціональність навіть на початку 21 століття. Вона забезпечувала водою госпіталь ЧФ РФ ім. М. І. Пирогова, а також прилеглі садиби, використовується для поливу садів та городів. За столітню історію стіни технічної споруди вкрилися безліччю графіті XIX-XXI століть. Об'єкт оберігається хранителем, тож потрапити на нього без узгодження неможливо[4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. — Т. II. Л—Я. — М., 2009.
  2. Степанов В. С., Григорович П. И. В память столетнего юбилея императорского Военного ордена Святого великомученика и Победоносца Георгия. (1769—1869). — СПб., 1869.
  3. Башня Микрюковского водопровода
  4. Севастопольский фотожурнал