Бгаскара II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бгаскара II
санскр. भास्कर
Народився 1114(1114)
Бід (округ)
Помер 1185(1185)
Удджайн, Індія
Місце проживання Індія
Діяльність математик, астроном, астролог
Галузь математика, астрономія
Відомий завдяки: Один із перших проектів вічного двигуна

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Бгаскара II у Вікісховищі

Бгаскара, прийнято називати Бгаскара II, щоб відрізнити його від іншого індійського вченого Бгаскари I (11141185) — індійський математик і астроном XII століття[1]. Очолював астрономічну обсерваторію в Удджайні.

Життя і діяльність[ред. | ред. код]

Бгаскара написав трактат «Сіддганта-широмані» («Вінець навчання»), який складається з чотирьох частин: «Лілаваті» (присвячена арифметиці), «Біждаґаніта» (алгебра), «Ґоладгайя» (сферика), «Ґрангаґаніта» (теорії руху планет).

Бгаскара отримував від'ємні корені рівнянь, хоча й сумнівався у їхньому значенні. Йому належить один із найбільш ранніх проектів вічного двигуна.

Книга «Лілаваті» в країнах Азії була зразком підручника з техніки обчислень. В 1816 році вона була надрукована в Калькутті і з того часу неодноразово перевидавалась як підручник із математики.

Бгаскара в своєму вірші, який датується приблизно 1150 роком, описує певне колесо з прикріпленими навскоси по ободу довгими, вузькими посудинами, наполовину заповненими ртуттю. Принцип дії цього першого механічного «перпетуум мобіле» ґрунтувався на відмінності моментів сил тяжіння, створених рідиною, яка переливалась в посудинах, розміщених на окружності колеса[2].

Твори[ред. | ред. код]

  • Bhaskara II, Siddhanta-siromani, English transl. by B. Sastri and L. Wilkinson. Calcutta, 1861.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Баскара // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. посилання. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 23 серпня 2015. 

Література[ред. | ред. код]

  • Ван дер Варден Б. Л. Уравнение Пелля в математике греков и индийцев. Успехи математических наук, 31, вып. 5(191), 1976, с. 57-70.
  • Володарский А. И. Очерки истории средневековой индийской математики. М.: Наука, 1977.
  • Patwardhan K. S., Naimpally S. A., Singh S. L. Lilavati of Bhaskaracarya. Delhi, 2001.
  • Sarasvati Amma T. A. Geometry in ancient and medieval India. Delhi: Motilal Banarsidass, 1979.
  • Д. Я. Стройк. Краткий очерк истории математики. М. «Наука», 1984