Безано-Пірадова Елеонора Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безано-Пірадова Елеонора Володимирівна
Зображення
Основна інформація
Дата народження 12 червня 1929(1929-06-12)
Місце народження Тбілісі
Дата смерті 11 липня 2012(2012-07-11) (83 роки)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Професія піаніст-акомпаніатор
Освіта Московська консерваторія
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Народний артист України Орден «Знак Пошани» Орден Трудового Червоного Прапора

Беза́но-Піра́дова Елеоно́ра Володи́мирівна (* 11 червня 1929(19290611), Тбілісі — † 11 липня 2012) — українська концертмейстер-акомпаніатор, кавалер ордена «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора, 1998 — Народна Артистка України, нагороджена орденом княгині Ольги 3 ступеня, багаторічний член художньої Ради Національної філармонії України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Пірадов Володимир Йосипович, вірменин, народився у Варшавi, вирiс в Тбiлiсi, Народний Артист України і Казахстану, Головний Диригент Київського Театру Опери та Балету, мати - Алла Луїджіевна Безано, балерина, походила з італійської родини циркових діячів Безано.

На роялі грати розпочала з шести років. Дитинство проходило в Києві, Харкові, Алма-Аті — евакуація в часі війни; Москві.

Після Другої світової війни в Харкові закінчила музичну десятирічку. В 1953 році з відзнакою закінчила Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського — по класу професора Г. Р. Гінзбурга, з вересня того ж року багато десятиліть працювала концертмейстером Національної філармонії України до останньго дня в 2012 р.

Перший сольний концерт відбувся з батьком, Володимиром Пірадовим, диригентом, виконуючи Перший Фортепіанний Концерт вірменського композитора Арама Хачатуряна.

Вона неодноразово представляла українське музичне мистецтво за кордоном — у складі концертних груп, в таких країнах як Фінляндія, Швеція, Ісландія, Канада, США, Франція, Швейцарія, Кипр, Італія, ФРН та НДР, Чехословаччина, Нідерланди, Велика Британія, Угорщина, Польща, Югославія з такими всесвітньо відомими співаками як Г.Ципола, А.Солов'яченко, Д.Петриненко, Є.Мирошниченко, Б.Руденко, О.Чулюк-Заграй.

Брала участь у проведенні Днів української літератури і мистецтва в усіх республіках СРСР, в численних українських і всесоюзних фестивалях.

Підготувала та провела сотні сольних концертів: з народними артистами України А. Волковою, Л. Кондрашевською, А. Мокренком, Л.Остапенко, заслуженим артистом Ю.Шутком.

З її участю здійснено постановки опер в концертному виконанні:

  • «Євгеній Онєгін» П. Чайковського,
  • «Травіата» Дж. Верді,
  • концертне виконання поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» — музика Р. Гліера, К. Стеценка.

Проводила сольні програми за творами Д. Бортнянського, П. Чайковського, М. Глінки, Дж. Верді, Дж. Россіні, зарубіжних класиків та українських композиторів.

Дипломантка Всесоюзного конкурсу імені М. П. Мусоргського, лауреатка міжнародних премій «Слов'яни» й імені С. С. Гулака-Артемовського.

Готувала до постановки камерні опери Національної філармонії: «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Євгеній Онєгін», «Сокіл», програму «Бузок» — присвячена творчості С.Рахманінова — в цих постановках виконувала функції оркестру.

Готувала та проводила концерти у Колонному залі імені М. В. Лисенка, брала участь в абонементних концертах.

Її чоловік — поет та прозаїк Тендюк Леонід Михайлович.

Джерела[ред. | ред. код]