Безпілотний повітряно-космічний транспортний літак багаторазового використання «Сура»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сура (воздушно-космический самолёт).JPG

«Сура» — безпілотний транспортний багаторазовий повітряно-космічний літак (ПКЛ), призначений для виведення на навколоземну орбіту і повернення на Землю супутників й інших корисних вантажів.

Опис[ред. | ред. код]

Повітряно-космічний літак двоступеневий. Повна маса — 48—50 т, повна тяга повітряно-реактивних і рідинних двигунів — 61,1—70,0 тс, довжина — 17 м, розмах крил — 14 м, висота — 6,6 м.

Перший ступінь може використовуватись автономно як вантажний суборбітальний літак. Другий — як космічний апарат, зокрема для міжпланетних польотів і експлуатації в атмосферах планет Сонячної системи.

Другий ступінь має вантажний відсік, корпус якого переміщується для виведення на орбіту або зняття з орбіти навколоземних супутників. Потім корпус повертається на місце для польоту в атмосфері. Теплозахист при вході в атмосферу на космічних швидкостях і русі обраною траєкторією дозволяє уникати перегріву.

Безпілотний варіант при максимальній швидкодії дозволяє знизити час перехідних процесів польоту до хвилин, секунд і мікросекунд. Застосування повітряно-реактивних двигунів і рідинних ракетних двигунів, що виготовляються серійно, дозволить скоротити час розробки втричі порівняно з аналогами, а вартість розробки знизити вдвічі (наприклад, порівняно з російським проектом ТУ-2000).

Конструктивні особливості[ред. | ред. код]

  • ступені літака мають модульну конструкцію;
  • відсутні елементи аеродинамічного керування;
  • керування польотом здійснюється рідинними ракетними двигунами (РРД);
  • використовуються переваги атмосфери (піднімальної сили крила й окислювача — кисню);
  • застосовується «мінометний старт» для розділення ступенів і виведення вантажу на орбіту.

Конструктивні рішення ПКЛ дозволяють знизити вартість космічних запусків — планований показник питомої вартості запуску на орбіту висотою 300 км вантажу масою до 300 кг — $ 1000 за один кілограм.

Галузь застосування[ред. | ред. код]

  • виведення на навколоземну орбіту комерційних супутників зв'язку;
  • космічні дослідження і дистанційне зондування Землі.

Розробка[ред. | ред. код]

Концептуальна розробка на стадії патентування конструкції в Україні. НКАУ займається цим проектом, оскільки він може дозволити якісно розвинути вітчизняне ракетобудування. В рамках міжнародної співпраці існує проект «Black Sea», в співпраці з Туреччиною планується здійснювати запуски апаратів масою до 300 кг на невисокі опорні орбіти.

Джерела[ред. | ред. код]