Безсмертним борцям за владу Рад (пам'ятник)
| Безсмертним борцям за владу Рад | |
|---|---|
_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D0%A0%D0%B0%D0%B4.jpg) | |
|
46°58′19″ пн. ш. 32°00′38″ сх. д. / 46.97194° пн. ш. 32.01056° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Миколаїв |
| Архітектурний стиль | монументалізм |
| Скульптор |
М. Г. Лисенко, Л. Д. Муравін |
| Матеріал | бронза, граніт |
| Встановлено | 12 червня 1936 |
| Зруйновано | 1941 |
| Перебудова | 1967 |
  Безсмертним борцям за владу Рад (пам'ятник) (Україна) | |
Пам'ятник Безсмертним борцям за владу Рад (інша назва — «Пам'ятник жертвам збройних конфліктів періоду української революції 1917—1921 років») — пам'ятник на Адміралтейській площі міста Миколаїв, встановлений на честь жертв Березневого повстання 1918 року, загиблих ліквідаторів антирадянських повстань сел Матвіївка і Нечаяне, а також більшовицьких підпільників і затриманих разом з ними цивільних, убитих в ніч проти 20 листопада 1919 року за наказом генерала Я. О. Слащова.
Історія[ред. | ред. код]
Передумови[ред. | ред. код]
Пам'ятник встановлено на Адміралтейській площі — одній з найстаріших площ міста, на якій серед інших місць відбувалися бурхливі події Березневого повстання 1918 року. Тоді після окупації міста австро-німецькими військами 22 березня в другій половині дня в місті здійнялося повстання, направлене на визволення міста від окупаційних військ. Поміж повстанців знаходилися робітники заводів та колишні фронтовики. Повстання було придушено через чотири дні, 26 березня окупаційна влада остаточно закріпилася в Миколаєві. Вже через рік, 15 березня 1919 року, в місто знову зайшли більшовики, що встановили радянську владу. Згодом площу було перейменовано на площу Комунарів — на згадку про робітників, що загинули в дні повстання[1].
В червні того ж року тут було зведено пам'ятник, зображення якого до нас не дійшло, і склеп, в якому було поховано 16 загиблих внаслідок придушення антирадянського повстання в селі Нечаяне–Козлово (нині — село Нечаяне). В серпні там само, на площі, було поховано ще 26 людей — комуністів і безпартійних, що загинули 6 серпня під час придушення антирадянського повстання в селі Матвіївка (нині — частина Центрального району Миколаєва)[2].
Проіснували склеп та пам'ятник недовго. Вже наприкінці листопада 1919 року їх було повністю знищено. 19 серпня 1919 року місто зайняли білогвардійські денікінські війська. Сюди увійшла 4-а піхотна дивізія під керівництвом генерала Я. О. Слащова. Тіла вбитих комунарів було вилучено зі склепу та перепоховано на міському інтернаціональному цвинтарі в районі сучасного зоопарку[3].
Згідно з офіційною версією радянських газет того часу, 19 листопада білогвардійською контррозвідкою в місті було затримано двох більшовицьких підпільників, які розклеювали листівки. Після цього того ж дня було проведено кілька обшуків, під час яких було заарештовано ще кількох людей. Про це було повідомлено Я. О. Слащову з наданням списку з 61 особи, нібито пов'язаної з підпіллям. Вивчивши список, він наказав розстріляти всіх вказаних у ньому людей, які утримувалися на той момент у в'язницях міста. Розстріл було проведено в ніч проти 20 листопада[2].
Рабочих, що йшли рано вранці на завод «Руссуд», білогвардійці змусили знести всі трупи в одне місце — до зруйнованого пам'ятника та склепу комунарів, звідки тіла вбитих потім забирали для поховання їх рідні.
Пам'ятник[ред. | ред. код]
12 червня 1936 року в центральній частині площі було відкрито пам'ятник «Безсмертним борцям за владу Рад». Автори проєкту — скульптори М. Г. Лисенко та Л. Д. Муравін. В серпні 1939 року було запропоновано новий проєкт парку. Його ключовою точкою мав стати сам пам'ятник із майданчиком круглої форми навколо нього, від якого на всі боки — до кутів і країв площі у вигляді променів проходили широкі алеї. Розбивку парку було здійснено. У такому вигляді вона збереглася і донині[3].
За проєктом за пам'ятником мали розташовуватися 26 скульптурних фігур «комунарів», а також передбачалося звести музей революції. Проте реалізації цих планів завадила Друга світова війна. У 1941 році пам'ятник був зруйнований нацистськими військами. Його відновили лише 1967 року, але зі склобетону, а вже через рік він був відлитий у бронзі у Санкт-Петербурзі та доставлений до Миколаєва. Матеріалом для фігур використовувалася бронза двох корабельних гребних гвинтів, які в Санкт-Петербург було відправлено з Миколаївського суднобудівного заводу.
25 квітня 2019 року пам'ятнику надано статус пам'ятки монументального мистецтва[4].
В лютому 2023 року управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ініціювало переміщення пам'ятника на територію Миколаївського обласного краєзнавчого музею[5][6].
Опис[ред. | ред. код]
Пам'ятник являє собою дві постаті робітників, один з яких, будучи пораненим, передає стяг іншому. На чотирьох сторонах гранітного п'єдесталу розташовані барельєфи із зображенням сцен революційного минулого Миколаєва. Внизу напис: «Безсмертним борцям за владу Рад».
-
Загальний вид на пам'ятник -
Дошка на пам'ятнику. Лицьова сторона -
Дошка на пам'ятнику. Ліва сторона -
Дошка на пам'ятнику. Права сторона -
Дошка на пам'ятнику. Задня сторона
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Миколаївщина: нариси історії революції 1918–1921 років. Миколаїв: «Іліон». 2017. ISBN 978-617-534-444-6.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б Николаев: страницы стории 1789–1989 (рос.). Одесса: «Маяк». 1989. с. 81.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б Оранский, Дмитрий (18 січня 2014). Неизвестная известная площадь (рос.). Николаевский базар. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Перелік пам'яток (об'єктів) культурної спадщини. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Кирилов, Геннадій (27 лютого 2023). В Николаеве решили перенести "Памятник борцам за власть советов" в краеведческий музей (рос.). КорабеловInfo. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Козубовська, Олена. В Николаеве для уменьшения количества объектов «советщины» в музей переместят памятник борцам за власть советов (рос.). НикВести. Процитовано 23 липня 2023.