Бельбрюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бельбрюн
Bellebrune

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Булонь-сюр-Мер
Кантон Девр
Код INSEE 62104
Поштові індекси 62142
Координати 50°43′40″ пн. ш. 1°46′31″ сх. д.H G O
Висота 38 - 105 м.н.р.м.
Площа 5,32 км²
Населення 440 (01.01.2021[1])
Густота 82,71 ос./км²
Розміщення
Бельбрюн. Карта розташування: Франція
Бельбрюн
Влада
Мер
Мандат
Christophe Guche
2020-2026

Мапа

Бельбрю́н (фр. Bellebrune) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 440 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 220 км на північ від Парижа, 95 км на захід від Лілля, 90 км на північний захід від Арраса.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 138 26 13 60 39 0 0
Жінки 201 69 17 69 30 8 8


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 221 особи працездатного віку (15—64 років) 172 були активними, 49 — неактивними (показник активності 77,8%, у 1999 році було 76,8%). З 172 активних мешканців працювали 163 особи (92 чоловіки та 71 жінка), безробітними було 9 (2 чоловіки та 7 жінок). Серед 49 неактивних 20 осіб було учнями чи студентами, 16 — пенсіонерами, 13 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 117 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 351,5 особи, медіана доходів виносила 21 774 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Компасна роза Бель-е-Уллефор Коламбер Ле-Васт Компасна роза
Пн
Зх    Бельбрюн    Сх
Пд
Ла-Капель-ле-Булонь Бенктен Кремарест Аленктен

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 9 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 9 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 9 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.