Перейти до вмісту

Берхтесгаденське пробство

Координати: 47°38′00″ пн. ш. 13°00′13″ сх. д. / 47.63333333° пн. ш. 13.00361111° сх. д. / 47.63333333; 13.00361111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Берхтесгаден (пробство))
Берхтесгаденське пробство
Герб
Дата створення / заснування 1102
Посада керівника організації Prince-Provost of Berchtesgadend
Країна Німеччина
Адміністративна одиниця Баварський округ
Час/дата припинення існування 1803
Мапа
CMNS: Берхтесгаденське пробство у Вікісховищі

47°38′00″ пн. ш. 13°00′13″ сх. д. / 47.63333333° пн. ш. 13.00361111° сх. д. / 47.63333333; 13.00361111

Берхтесгаден

Берхтесгаденське князівство-пробство (нім. Fürstpropstei Berchtesgaden) — згромадження августинських каноників, що мали статус reichsunmittelbar (прямого підпорядкування імператору). Їх володіння знаходились у Берхтесгадені (Баварія, Німеччина).

Історія пробства

[ред. | ред. код]

Володіння

[ред. | ред. код]

Територія князівства включала громади Берхтесгаденської долини, зокрема, сучасні громади — Берхтесгаден, Марктшелленберг, Рамзау та Шонау-ам-Кьоніґзеє, а також і інші маєтки у віддаленіших місцях.

Історія

[ред. | ред. код]

Монастир, що був присвячений Святому Петру та Святому Івану Хрестителю був заснований як згромадження августинських регулярних каноніків графом Беренґаром Зульцбахським у 1102 р. за заповітом його покійної матері, графині Ірмґарди.

Володіння монастиря мали вигідне стратегічне положення. Вони мали достатньо значні поклади солі і одночасно були буфером між Баварією та Зальцбургом. Пробсто змогло зробити таке своє положення перевагою, одночасно користуючись неприступністю долини, що оточена зі всіх сторін горами, за винятком одного перевалу на півночі. Відповідно до цих переваг пробство стало імперським абатством вже у 1194 р. У 1380 р. пробст став імперським князем, а з 1559 р. засідав у Рейхстазі в ранзі князя-пробста, що було співставимо із рангом князя-єпископа.

Посада князя-пробста часто об'єднувалась з іншими високими духовними посадами, через що пробсти жили не у своєму монастирі. Протягом всього XVII століття та першої третини XVIII століття князі-пробсти належали до династії Віттельсбахів.

У 1802—1803 рр. пробство було секуляризоване і приєднане спочатку до нетривалого курфюрства Зальцбург, а у 1805 р. до Австрії, яка у 1810 р. передала його Баварії. Монастирські будівлі спочатку використовувались як будівлі, але у 1818 р. монастир став літньою королівською резиденцією.

Від часу відміни монархії у Баварії будівлі пробства належать Компенсаційному фондові Віттельсбахів (нім. Wittelsbacher Ausgleichsfond). Деякі приміщення відкриті для відвідування, а інші використовуються Віттельсбахами. Монастирська церква нині є парафіяльною.

Список пробстів Берхтесгадена

[ред. | ред. код]

Пробсти

[ред. | ред. код]
Ім'я Час керування
Ебервін 1111—1142
Гуго І 1142—1148
Гейнріх І 1148—1174
Дітріх 1174—1178
Фрідріх І 1178—1188
Бернхард І Шонстаттенський 1188—1201
Ґерхард 1201
Гуго ІІ 1201—1210
Конрад Ґаррер 1210—1211
Фрідріх ІІ Еллінґер 1211—1217
Гейнріх ІІ 1217—1231
Фрідріх ІІІ Ортенбургський 1231—1239
Бернхард ІІ 1239—1252
Конрад ІІ 1252
Гейнріх ІІІ 1252—1257
Конрад ІІІ фон Медлінґ 1257—1283
Йоганн І Сакс фон Саксенау 1283—1303
Гартунґ фон Відлон 1303—1306
Ебернхард Сакс фон Саксенау 1306—1316
Конрад IV Таннер 1316—1333
Гейнріх IV фон Інцінґ 1333—1351
Рейнхольд Целлер 1351—1355
Отто Таннер 1355—1357
Петер І Пфаффінґер 1357—1362
Якоб І фон Вансдорф 1362—1368
Ґреймольд Вульп 1368—1377
Ульріх І Вульп[1] 1377—1384
Сейґхард Валлер 1381—1384
Конрад V Торер фон Торлейн 1384—1393
Пілґрім фон Пукхейм 1393—1396
Ґреґоріус Шенк фон Остервітц 1396—1403
Бертольд фон Вехінген 1404
Петер ІІ Пінценауер 1404—1432
Йоганн ІІ Праун 1432—1446
Бернхард ІІІ Лейпрехтінґер 1446—1473
Еразмус Претсклайффер 1473—1486
Ульріх ІІ Пернауер 1486—1496
Бальтазар Хірскауер 1496—1508
Ґреґор Райнер 1508—1522
Вольфґанґ І Ленберґер 1523—1541

Князі-пробсти

[ред. | ред. код]
Ім'я Час керування
Вольфґанґ ІІ Ґрійстаттер
Зроблений князем-провостом у 1559 р.
1541—1567
Якоб ІІ Путріх 1567—1594
Фердинанд Баварський 1594—1650
Максиміліан Гейнріх Баварський 1650—1688
Йозеф Клеменс Баварський 1688—1723
Юліус Гейнріх фон Рехлінґен-Радау 1723—1732
Каетан Антон фон Ноттхафт 1732—1752
Мікаел Бальтазар фон Крісталніґ 1752—1768
Франц Антон Йозеф фон Гаузен-Ґлейнкенсторфф 1768—1780
Йозеф Конрад фон Шроффенберґ-Мьос 1780—1803

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Оспорював посаду із Сейґхардом Валлером.

Посилання

[ред. | ред. код]