Бетті-Енн Девісс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетті-Енн Девісс
Betty-Anne Daviss

травень 2022 р., Львів, Україна. Зустріч на підтримку українського акушерства
Народилася 20 століття
Канада
Місце проживання Канада, Оттава
Галузь Медицина, акушерство
Заклад The Pauline Jewett Institute of Gender and Women’s Studies, Carleton University, Canada
Науковий ступінь Професорка
Відома завдяки: Акушерський прийом для ведення вертикальних тазових пологів "Рука-щипці" - Останній штрих
Особ. сторінка understandingbirthbetter.com/index.php?ID=1&Lang=En

Бетті-Енн Девісс (уроджена Бетті-Енн Патт) — канадська акушерка, 45 років працює акушеркою (з 1976 року і до сьогодні), практикуючи в різних країнах на шести континентах, а також дослідниця соціальних наук і клінічній епідеміології понад 25 років.

Вона є ад’юнкт-професором гендерних і жіночих досліджень Карлтонського університету, Оттава, Онтаріо, Канада (з 2008 року) [1] , і з 1980-х років викладає репродуктивні питання та політику щодо статі та здоров’я, працюючи над законодавством про акушерство в Північній Америці та за кордоном.

Вона була співавтором великого проспективного когортного дослідження домашніх пологів сертифікованих професійних акушерок у Північній Америці, опублікованого в BMJ Британському медичному журналі (2005)[2], до якого продовжують звертатися 500–800 разів на місяць[3], його результати були оприлюднені англійською, французькою, іспанською та німецькою мовами.

А також її дослідження використовуються у Всесвітньому звіті про післяпологову кровотечу, за часів її праці в Міжнародній федерації гінекології та акушерства (FIGO)[en]  (Lalonde[en] та ін. 2006), яка продовжує використовуватися з оновленнями.

Вона була спів-головним дослідником та головним автором Франкфуртського дослідження, у якому порівнювалися вагінальні пологи, народжені матерями на спині порівняно з вертикальним положенням (Louwen та ін. 2017).

Єдина в Канаді за останні два десятиліття, яка отримала офіційні привілеї лікарні для ведення пологів у тазовому передлежанні без переведення до лікарського відділення.

Бетті-Енн брала участь у понад 170 запланованих вагінальних пологах за тазового передлежання і проводила семінари, обходи та/ або пленарних засідань про вагінальні тазові пологи у Європі, Африці, Північній та Південній Америці, Китаї, Індії, Австралії та Туреччині.

Вона свідчила на 10 слуханнях щодо акушерства/судових справах і в 11 законодавчих процесах штату та 3 провінціях.

Досвід акушерства[ред. | ред. код]

З 1970-х роках Бетті-Енн Девісс більше десяти років працювала з місцевими акушерками в Ґватемалі [2] і декілька років (1975-1982) була акушеркою в сільській місцевості Алабамі [3]. На початку 1980-х  приїхала до Оттави. Бетті-Енн є зареєстрованою акушеркою в лікарні «Монфор» в Оттаві, а також активною членкою Американського коледжу медсестер-акушерок ((ACNM)).[4]

У Ґватемалі, Афганістані (в 90-х роках , в афганських таборах для біженців) та Східній Європі, а також серед канадських інуїтів Девісс навчилася традиційним акушерським практикам і присвятила їм кілька етнографічних статей. Девісс висловлювала думку, що під час пологів західні жінки дедалі рідше дослухаються до власної інтуїції, і що найбагатше джерело знань про дітонародження — це традиційні акушерки Третього світу.[5] 1987 року вона виступила на конференції в Монреалі на підтримку корінних народів Канади, які хотіли повернутися до практики пологів, ближчої їхній рідній культурі. Така позиція вважалася проблематичною та зазнавала критики.[6]

Крім того, у 1990-х роках Бетті-Енн долучилася до створення законодавчої бази в Онтаріо та Квебеку[3], унаслідок чого професію акушерки вперше офіційно визнали у всіх канадських провінціях. 1999 року вона здобула ступінь магістра в Університеті Карлтона, захистивши соціологічну дисертацію, присвячену акушеркам у конфлікті між громадським рухом 1970-х років і законопроектом про легалізацію їхньої професії.[7] Наразі Девісс викладає історію акушерства в Інституті жіночих і гендерних досліджень Полін Джеветт при Карлтонському університеті.[3]

В 1993 року, в Онтаріо, Бетті-Енн офіційно зареєструвалася як акушерка, маючи за плечима відповідний 18-річний досвід. Тоді ж вона вперше отримала деякі привілеї в лікарнях: на той час вона вже не раз приймала малюків у тазовому передлежанні в різних країнах світу, тому в лікарні «Ріверсайд» в Оттаві їх дозволили робити те саме. 2004-2015 акушерка в лікарні Морфор, Оттава[4]

Як провідна канадська акушерка Девісс була координаторкою проєкту Safe Motherhood Initiative (ініціатива «Безпечне материнство») Міжнародної федерації акушерів-гінекологів (FIGO), працювала в офісі Товариства акушерів-гінекологів Канади (the Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada[en] (SOGC)) та співавторкою одного з найбільших у Північній Америці проспективних досліджень на тему планових домашніх пологів із сертифікованими акушерками. Його результати були оприлюднені 2005 року у «Британському медичному журналі» англійською, французькою, іспанською та німецькою мовами.[8]

Найнята FIGO у 2004–2005 роках як керівник проекту для їхньої міжнародної ініціативи безпечного материнства, вона залишила цю посаду, коли проведене Канадою рандомізоване контрольоване дослідження тазових пологів змінило свої висновки на «Планове кесарів розтин не пов’язане зі зниженням ризику смерті або затримка нервового розвитку у дітей у віці двох років». Потім вона відвідала великі центри в Європі та Австралії, які продовжували виконувати та досліджувати вагінальні тазові пологи.

Основний науково-професійний інтерес Бетті-Енн — пологи за тазового передлежання.[8][2][9] У співавторстві з Френком Лувеном вона провела велике когортне дослідження вертикальних пологів за тазового передлежання у Франкфурті-на-Майні, яке 2016 року було оприлюднене в «Міжнародному журналі акушерів-гінекологів».[10] Інші її дослідження присвячені безпеці домашніх пологів[11][12][14][15] та післяпологовій кровотечі.[16]

Винахідниця акушерського прийому виведення голівки дитини, що народжуться за тазового предлежання на заміну щіпців, техника рука-щипці «Останній штрих» — це коли ти однією рукою береш, згинаєш та повертаєш голову дитини за тім‘ячко. Детально техніка описана у посібнику «Переосмислення фізіології вагінальних пологів за тазового передлежання: Науково обґрунтований посібник із найкращих прийомів та ведення» [18] (очікується переклад українською мовою)

Дослідження вертикальних тазових пологів[ред. | ред. код]

З 2006 року, вже 16 років, науковим інтересом Бетті-Енн є вагінальні пологи за тазового предлежання.

У 2008 році вона почала кілька разів на рік їздити туди-сюди зі своєї акушерської практики в Оттаві до Франкфуртського відділу в Інституті Університету Гете, ставши частиною франкфуртської команди, приймаючі вагінальні тазові пологи у вертикальному положенні, допомагаючи їм із їхніми протоколами, розробкою їх бази даних і статей про сідничні пологи та пологи багатоплідні пологи. Наразі вона єдина акушерка в Канаді (можливо, у Північній Америці), яка має привілеї робити заплановані вагінальні тазові пологи в лікарні без переведення під відповідальність лікаря, але вона хоче це змінити. Вона проводила семінари та презентації з тазових пологів в акушерських відділеннях або на конференціях в Аргентині, Австралії, Китаї, Чехії, Німеччині, Ірландії, Нідерландах, Норвегії та в США (у Денвері, Нью-Йорку, Портленді, Орегоні, Вашингтоні). ), а також у Канаді (у Калгарі, Монреалі, Оттава, Торонто, Ванкувер і Вінніпег) і виступаkf науковим координатором двох останніх міжнародних конференцій з тазових пологів в Оттаві, Канада, і Вашингтоні, округ Колумбія. Вона відвідала більш ніж 170 планових вагінальних пологів у тазоваому предлежанні.

"Вивчаючи не тільки клінічні показники матері та дитини під час пологів, але й результати МРТ та дані програмного забезпечення для сегментації пацієнток, ми відчули себе новаторами у веденні пологів за тазового передлежання. Ми дослідили анатомію та фізіологію нормальних рухів малюка, який опускається тазом матері, і, працюючи над помилками стародавнього та сучасного акушерства, вдосконалили техніку прийняття вагінальних пологів за тазового передлежання, спираючись на фізіологію, а не на старі прийоми, які залишалися в акушерстві незмінними протягом майже століття.

Із 2006 року я збирала воєдино століття історії пологів за тазового передлежання та визначила п’ять бентежних тем:

1.      Свідоме ігнорування закону всесвітнього тяжіння.

2.      Прагнення медиків змагатися за славу, а медицини — применшувати навички та знання акушерок і породіль.

3.      Недооцінювання законів фізики та фізіології, коли йдеться про синергію між матір’ю та дитиною під час пологів.

4.      Звичка понадміру покладатися на інструменти, зокрема попервах на щипці, без виваженого врахування їхнього руйнівного впливу на людські тканини, почуття гідності породіллі та її здатність використовувати власні можливості.

5.     400 років розвитку прийомів для пологів за тазового передлежання на спині… що спонукало й надалі змушувати породіль лежати на спині.

Найголовніше, що варто знати про більшість прийомів, розроблених у 1600–1950 роки — це те, що вони призначені для випадків, коли породілля лежить на спині. Лікарі не хочуть дозволяти жінкам народжувати стоячи, сидячи чи в положенні рачки, тому що, за їхніми словами, це заважало би використовувати ці прийоми. Та правда полягає в тому, що якби жінки народжували не на спині, старі прийоми й не були б потрібні.

Кілька разів мені випадало приймати домашні пологи за тазового передлежання, коли матері не хотіли їхати в пологовий. Я попереджала, що це не вітається, та все ж дослухалась до їхніх страхів і бажань. У мене жодного разу не виникло труднощів; я помітила, що дітям у тазовому передлежанні потрібно трохи більше часу, щоб оговтатись, але все завжди проходило успішно.

Пошук найкращих європейських досліджень і способів ведення пологів за тазового передлежання. За підтримки доктора Андре Лалон[en], заступника виконавчого директора ТАГК (Товариства акушерів-гінекологів Канади) (the Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada[en] (SOGC)), Бетті-Енн довирішила відвідати всі відомі їй європейські заклади, у яких досі проводили та вивчали вагінальні пологи за тазового передлежання. Вона збиралася з’ясувати, як найкраще приймати такі пологи, та повернутися з цими знаннями в Канаду. Вона відвідала Берген, Норвегія; Париж, Франція, Франсуа Ґоффіне, керівника PREMODA ( паризький центр, який провів дослідження під назвою PREMODA (PREsentation et MODe d’Acouchement — «Передлежання та спосіб народження»),


Бетті-Енн проводила семінари та презентації з тазових пологів в акушерських відділеннях або на конференціях в Аргентині, Австралії, Китаї, Чехії, Німеччині, Ірландії, Нідерландах, Норвегії та в США (у Денвері, Нью-Йорку, Портленді, штат Орегон). , Вашингтон), а також у Канаді (в Калгарі, Монреалі, Оттаві, Торонто, Ванкувері та Вінніпезі) і виступав науковим координатором двох останніх міжнародних конференцій по пологах у сідничному відділі в Оттаві, Канада, та Вашингтоні, округ Колумбія. Вона також проводила цілоденні семінари в університеті Райерсона, а також великі раунди в лікарні Майкла Гаррона.

Історія конференції

У 2009 році Бетті-Енн організувала наукову програму для надзвичайно успішної дводенної конференції з питань тазових пологів та одноденного семінару з тазових пологів в Оттаві в 2009 році, які відвідали понад 250 акушерок, лікарів-акушерів і матерів. Загальну конференцію організувала невелика, але потужна Коаліція за тазові пологи в Оттаві . Це дійсно змінило Оттаву, тому що було важко ігнорувати експертів з усього світу, які говорили те ж саме: «Давайте знову зробимо вагінальні тазові пологи», але з НОВИМ ПІДХОДОМ.

Потім, знову з Бетті-Енн як науковим координатором і Коаліцією за тазові пологи на чолі з Робіном Гаєм, було організувано ще одну 2-денну тазову конференцію у Вашингтоні, округ Колумбія, у 2012 році.

У 2012 році команду Бетті-Енн запросили виступити на тазовій конференції в Сіднеї, до Мельбурна та Варрнамбул на південному узбережжі Австралії з Френком Лувеном і Джейн Еванс: Світ погоджується: сідничні пологи не є таким ризиком, яким вони були.

Зараз, нещодавно розроблені Канадські рекомендації щодо тазових пологів від Товариства акушерів і гінекологів Канади рекомендують вагінальні пологи як кращий варіант, якщо критерії відповідають.[5]

Опубліковані матеріали: книги, розділи у книгах, статті для медичних журналів та збірок[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Нестел, Шеріл: Obstructed Labour. Race and Gender in the Re-Emergence of Midwifery [«Утруднені пологи. Раса та стать у відновленні акушерства»], Видавництво Університету Британської Колумбії, Ванкувер, 2007, (паперове видання) ISBN 978-0-7748-1220-7, с. 171, Fn1
  2. This Midwife Has Delivered Over 150 Breech Babies Without a C-Sec [«Ця акушерка прийняла понад 150 дітей у тазовому передлежанні без касерева розтину»] Birth Models That Work [«Дієві моделі пологів»], ред. Роббі Е. Девіс-Флойд, Леслі Барклі, Джен Тріттен, Бетті-Енн Девісс, Видавництво Каліфорнійського університету, 2009, ISBN 978-0-520-94333-9, с. 464
  3. Список професіоналів за спеціальністю на midwife.org Нестел, Шеріл: Obstructed Labour. Race and Gender in the Re-Emergence of Midwifery [«Утруднені пологи. Раса та стать у відновленні акушерства»], Видавництво Університету Британської Колумбії, Ванкувер, 2007, (паперове видання) ISBN 978-0-7748-1220-7,  с. 28f
  4. Нестел, Шеріл: Obstructed Labour. Race and Gender in the Re-Emergence of Midwifery [«Утруднені пологи. Раса та стать у відновленні акушерства»], Видавництво Університету Британської Колумбії, Ванкувер, 2007, (паперове видання) ISBN 978-0-7748-1220-7, Вступ с. 3
  5. Віртуальне дослідницьке середовище Карлтонського університету, doi:10.22215/etd/1999-12537
  6. Джонсон, Кеннет С.; Девісс, Бетті-Енн: Outcomes of planned home births with certified professional midwives: large prospective study in North America [«Наслідки планових домашніх пологів із сертифікованими акушерками»]. «Британський медичний журнал». Видання 330, № 7505, 18 червня 2005, ISSN 0959-8138, с. 1416, doi:10.1136/bmj.330.7505.1416, PMID 15961814, PMC 558373 (безкоштовний доступ до повного тексту та pdf-версія для друку)
  7. Девіс, Бетті-Енн: Breech birth is coming back to Canada and could to a hospital near you [«Пологи за тазового передлежання повертаються до Канади — а може, й до лікарні біля Вас»]. Доповідь на конференції. Ред.: 138st APHA Annual Meeting and Exposition 2010.
  8. Into the Breech: This midwife says breech births are safe and natural. Now she just has to convince doctors [«Ця акушерка каже, що пологи за тазового передлежання — це безпечно й природно. Тепер їй залишається лише переконати лікарів»], Канадська телерадіомовна корпорація, 4 листопада 2016
  9. Лувен, Френк; Девісс, Бетті-Енн; Джонсон, Кеннет С.; Райттер, Анке: Does breech delivery in an upright position instead of on the back improve outcomes and avoid cesareans? [«Чи справді вертикальні пологи за тазового передлежання мають кращі наслідки та допомагають запобігти кесаревому розтину порівняно з пологами на спині?»]. «Міжнародний журнал акушерів-гінекологів». Видання 136, № 2, лютий 2017, с. 151–161, doi:10.1002/ijgo.12033
  10. Девісс, Бетті-Енн: Economic case for midwifery care and home birth: Large savings from lower prematurity and cesarean rates  [«Економічне обґрунтування акушерського ведення та домашніх пологів: значні заощадження завдяки зниженню частоти передчасних пологів і кесаревих розтинів»]. Доповідь на конференції. 139st APHA Annual Meeting and Exposition, листопад 2011
  11. Джонсон, Кеннет С.; Девісс, Бетті-Енн: International data demonstrate home birth safety [«Міжнародні дані свідчать про безпеку домашніх пологів»]. «Американський журнал акушерів-гінекологів». Видання 204, № 4, квітень 2011, с. e16–e17, doi:10.1016/j.ajog.2011.01.034
  12. Джонсон, Кеннет С.; Девісс, Бетті-Енн: Recent Home Birth Evidence: Publications, Politics and Social Justice [«Нещодавні докази на користь домашніх пологів: публікації, політика та соціальна справедливість»]. Доповідь на конференції. 138st APHA Annual Meeting and Exposition, 2010 Джонсон, Кеннет С.; Девісс, Бетті-Енн: Recent meta-analysis is misleading [«Помилки нещодавнього метааналізу»]. «Британський медичний журнал». Видання 341, 27 серпня 2010, ISSN 0959-8138, с. c4699–c4699, doi:10.1136/bmj.c4699
  13. Лалон, А.; Девісс, Б.-Е.; Акоста, А.; Хершдерфер, К.: Postpartum hemorrhage today [«Що ми знаємо про післяпологову кровотечу сьогодні?»]. Ініціатива Міжнародної конфедерації акушерок та Міжнародної федерації акушерів-гінекологів, 2004–2006. «Міжнародний журнал акушерів-гінекологів». Видання 94, № 3, вересень 2006, с. 243–253, doi:10.1016/j.ijgo.2006.04.016
  1. https://carleton.ca/womensstudies/people/betty-anne-daviss-2/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15961814/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. https://www.researchgate.net/publication/350286246_Sustainable_Birth_in_Disruptive_Times. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. https://www.researchgate.net/profile/Betty-Anne-Daviss. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. а б https://understandingbirthbetter.com/section.php?ID=25&Lang=En&Nav=Section. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. https://understandingbirthbetter.com/section.php?ID=29&Lang=En&Nav=Section. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. https://www.researchgate.net/publication/284577297_Conclusion. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)