Гендерні дослідження
Гендерні дослідження (ґендерні студії) — комплекс міждисциплінарних досліджень (соціології, психології, економіки, політології, педагогіки та ін.), присвячених феномену статі в її соціальних вимірах. Центральними категоріями є гендер та опозиція маскулінність і фемінність, через призму якої досліджуються різні аспекти соціальних відносин — класові, расові, національні, політичні, рольові та ін.[1][2]
Термін "гендер" ввела до наукового обігу американська дослідниця Дж.Скотт у середині 1980-х рр. Вона розглядала поняття "гендер" як категорію історичного аналізу, що, на відміну від понять "стать" з його біологічним та "рід" з його граматичним наповненнями, наголошує саме на тих відмінностях чоловіків і жінок, які формуються під впливом особливостей суспільної діяльності представників різних статей та в кінцевому підсумку визначають своєрідність їхньої соціальної поведінки. Поява гендерних досліджень була зумовлена зміною ролі жінки в суспільстві в останній чверті 20 ст. і стала своєрідною відповіддю на потужний рух фемінізму (т. зв. жіноча революція). Основним об'єктом сучасних гендерних досліджень є жінка та соціальні відносини між статями. Між двома крайнощами, які існують в історичних підходах до гендерних досліджень, – повного їх ігнорування як "псевдонаукових" та перетворення їх на центральну проблему історичних досліджень, зокрема створення "окремої від чоловічої", т. зв. жіночої історії, – поступово формується виважене ставлення до цих студій як до ефективного інструменту соціального і культурологічного аналізу історії взаємовідносин обох статей. У сучасній Україні гендерні дослідження динамічно розвиваються і проводяться як на базі державних наукових і освітніх установ, так і громадських жіночих організацій та рухів.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Healey J. F. Race, ethnicity, gender, and class; the sociology of group conflict and change / 5th ed. — Portland, OR, 2010.
- ↑ Булычев И. И. О содержании ключевых понятий гендеристики // Вестник Ивановского государственного энергетического университета. — 2005. — Вып. 2. — С. 138—143.
Посилання[ред. • ред. код]
- Ї (часопис) № 33 Ґендер. Ерос. Порно. Вересень 2004. PDF 3,3 Mb
- Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. — 252 с. (збірка наукових статей, розділів із книг)
- Гендерні дослідження в Україні
- Улюра Г. А. Творення докси (легітимація знання та інституалізація понять) у гендерних студіях з літературознавства // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 210–222.
Література[ред. • ред. код]
- Гриневич Л. В. Гендерні дослідження // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 69. — ISBN 966-00-0405-2.
- Сучасний стан ґендерних досліджень / Ірина Лазар ; Львів. регіон. ін-т держ. упр., Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — К. : Парапан, 2007. — 230 с. : табл. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 39—142 (1557 назв). — Предм. покажч.: с. 143—150. — Покажч. авт.: с. 151—162. — 300 пр. — ISBN 978-966-8210-55-6.
- Ґендерний аналіз: метод. посіб. / Яйко О. М. — Львів: ПАІС, 2007. — 50, [1] с. : іл., табл. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 47—49 (56 назв). — 800 пр. — ISBN 978-966-7651-75-6.
 |
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
