Східна Європа
Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Концепція Східної Європи як єдиного культурного регіону походить з кінця XVIII століття, з епохи Просвітництва[1]. В текстах тогочасних західноєвропейських інтелектуалів та мандрівників цей політично й етнічно строкатий регіон уявлявся як великий напівдикий занедбаний край, затиснутий між Європою та Азією, цивілізацією і варварством; в якому багатство знаті сильно контрастує із бідністю інших станів; населення якого має погані манери, живе в нечистоті й холоді[1].
Напочатку Холодної Війни всі європейські країни, що перебували під впливом СРСР, вважались східноєвропейськими. Термін Східна Європа мав як політичний, так і географічний характер. Під ці критерії підпадали такі країни: СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР. Югославія ніколи не була частиною Радянського Блоку, але теж вважалась східноєвропейською країною. Символічним кордоном між західною та східною Європою була Берлінська стіна.
Стереотипи[ред. | ред. код]
До стереотипів східноєвропейських країн відносять гірші економічні показники, ніж у західноєвропейських країнах. Окремий стереотип пов'язаний з Балканами (Балканський півострів), що включає в себе постійні війни й міжетнічні конфлікти. Як відомо, під час розпаду Югославії на початку 1990-х років відбувалися численні війни.
Сучасність[ред. | ред. код]
Після закінчення Холодної Війни в 1989 р. поняття Східна Європа з кожним роком дедалі більше набуває географічного значення. З приєднанням багатьох східноєвропейських країн до Європейського Союзу на них стало поширюватися поняття Центральна Європа. Чітких кордонів між західним, центральним та східними регіонами Європи не існує. Україну у світі вважають східноєвропейською країною, хоча західні регіони країни знаходяться географічно в Центральній Європі та за культурними критеріями: (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області).
Населення (включаючи Балкани)[ред. | ред. код]
Переважна більшість мешканців Східної Європи є слов'янами за лінгвістично-етнічними походженням. Їх кількість становить 133,994,386 осіб, а з європейським населенням Російської Федерації — близько 248 млн. Основні неслов'янські народи Східної Європи — албанці, греки, литовці, латиші, естонці, угорці, румуни та молдавани. Їхня загальна чисельність — 57,632,507 осіб. Причому майже 39 відсотків (22,305,552 ос.) із них становлять румуни.
|
Балкани[ред. | ред. код]
Балкани — півострів, обмежений річкою Дунай на півночі, Адріатичним морем на заході, Середземним морем на півдні і Чорним морем на сході. Належність Балкан до Східної Європи є дискусійною. Існують три основні погляди сегрегації Балкан на Європейському континенті. Перший — це підрегіон Східної Європи. Другий — це окремий регіон. Третій — це лише політично-культурне поняття.
Балканські країни: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Греція, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Чорногорія.
Останнім часом Словенія і Хорватія не вважаються балканськими країнами через успішні політично-економічні зміни.
Галерея[ред. | ред. код]
Географічна мапа регіону
За EuroVoc
За CIA
Європейські блоки
СНД і ГУАМ
Вільна торгова зона СНД
Союзна держава
Євразійський союз
.png)
Культура[ред. | ред. код]
Культурна мапа Європи за нім. Ständiger Ausschuss für geographische Namen
Поширення кирилиці у світі
Країни, де східнослов'янська мова є державною
Країни та регіони, де російська мова є офіційною та широко поширеною
Релігія[ред. | ред. код]
Країни за відсотком східних християн
Країни за відсотком західних християн
Країни за відсотком протестантів
.svg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Критика, 2009.
- ↑ Atlas of the Historical Geography of the Holy Land. Rbedrosian.com. Архів оригіналу за 10 червень 2013. Процитовано 23 February 2013.
- ↑ home.comcast.net. Процитовано 23 February 2013.
- ↑ Dragan Brujić (2005). Vodič kroz svet Vizantije (Guide to the Byzantine World). Beograd. с. 51. Архів оригіналу за 10 вересень 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / Пер. з англ. Сергія Біленького і Тараса Цимбала. — К.: «Критика», 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с. — ISBN 966-613-037-8
- Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.
