Східна Європа
Східна Європа — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Концепція Східної Європи як єдиного культурного регіону походить з кінця XVIII століття, з епохи Просвітництва[1]. В текстах тогочасних західноєвропейських інтелектуалів та мандрівників цей політично й етнічно строкатий регіон уявлявся як великий напівдикий занедбаний край, затиснутий між Європою та Азією, цивілізацією і варварством; в якому багатство знаті сильно контрастує із бідністю інших станів; населення якого має погані манери, живе в нечистоті й холоді[1].
Напочатку Холодної Війни всі європейські країни, що перебували під впливом СРСР, вважались східноєвропейськими. Термін Східна Європа мав як політичний, так і географічний характер. Під ці критерії підпадали такі країни: СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР. Югославія ніколи не була частиною Радянського Блоку, але теж вважалась східноєвропейською країною. Символічним кордоном між західною та східною Європою була Берлінська стіна.
Стереотипи[ред. • ред. код]
До стереотипів східноєвропейських країн відносять гірші економічні показники, ніж у західноєвропейських країнах. Окремий стереотип пов'язаний з Балканами (Балканський півострів), що включає в себе постійні війни й міжетнічні конфлікти. Як відомо, наслідком розпаду Югославії на початку 1990-х років стали численні війни.
Сучасність[ред. • ред. код]
Після закінчення Холодної Війни в 1989 р. поняття Східна Європа з кожним роком дедалі більше набуває географічного значення. З приєднанням багатьох східноєвропейських країн до Європейського Союзу на них стало поширюватися поняття Центральна Європа. Чітких кордонів між західним, центральним та східними регіонами Європи не існує. Україну у світі вважають східноєвропейською країною. Хоча захід країни знаходиться географічно в Центральній Європі та по культурним критеріям: (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області).
Населення (включаючи Балкани)[ред. • ред. код]
Переважна більшість мешканців Східної Європи є слов'янами за лінгвістично-етнічними походженням. Їх кількість становить 133,994,386 осіб, а з європейським населенням Російської Федерації — близько 248 млн. Основні неслов'янські народи Східної Європи — албанці, греки, литовці, латиші, естонці, угорці, румуни та молдавани. Їхня загальна чисельність — 57,632,507 осіб. Причому майже 39 відсотків (22,305,552 чол.) із них становлять румуни.
|
Балкани[ред. • ред. код]
Балкани — півострів, обмежений рікою Дунай на півночі, Адріатичним морем на заході, Середземним морем на півдні і Чорним морем на сході. Належність Балкан до Східної Європи є дискусійною. Існують три основні погляди сегрегації Балкан на Європейському континенті. Перший — це підрегіон Східної Європи. Другий — це окремий регіон. Третій — це лише політично-культурне поняття.
Балканські країни: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеґовина, Греція, Республіка Македонія, Румунія, Сербія, Чорногорія.
Останнім часом Словенія і Хорватія не вважаються балканськими країнами через успішні політично-економічні зміни.
Галерея[ред. • ред. код]
-
Географічна мапа регіону
-
За EuroVoc
-
За CIA
-
Європейські блоки
-
СНД і ГУАМ
-
Вільна торгова зона СНД -
Союзна держава
-
Євразійський союз
.png)
Культура[ред. • ред. код]
-
Культурна мапа Європи за нім. Ständiger Ausschuss für geographische Namen
-
Поширення кирилиці у світі
-
Країни, де східнослов'янська мова є державною -
Країни та регіони, де російська мова є офіційною та широко розповсюдженою
Релігія[ред. • ред. код]
-
Країни за відсотком східних християн
-
Країни за відсотком західних християн
-
Країни за відсотком протестантів
Див. також[ред. • ред. код]
- Центрально-східна Європа (ЦСЄ)
- Кавказ та Туреччина у європейських стремліннях
- Туреччина та ЄС
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б Ларі Вулф. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. – К.: Критика, 2009.
- ↑ Atlas of the Historical Geography of the Holy Land. Rbedrosian.com. Процитовано 23 February 2013.
- ↑ home.comcast.net. Процитовано 23 February 2013.
- ↑ Dragan Brujić (2005). Vodič kroz svet Vizantije (Guide to the Byzantine World). Beograd. с. 51.
Джерела[ред. • ред. код]
- Ларі Вулф. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / Пер. з англ. Сергія Біленького і Тараса Цимбала. – К.: «Критика», 2009.
