Бикадоров Ісаак
| Бикадоров Ісаак | |
|---|---|
| рос. Исаак Фёдорович Быкадоров | |
| Народження |
19 травня 1882 Q4318881?, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Смерть |
20 вересня 1957 (75 років) Франція |
| Освіта | Новочеркаське козацьке училищеd |
| Війни / битви | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
| Діти | Georges Bykadoroffd |
| Нагороди |
  |
Ісаак Бикадоров (19 травня 1882 — 20 вересня 1957)[1] — російський військовий діяч, генерал-майор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Новочеркаське козаче училище. Служив у російському 30-му Донському полку. Учасник Першої світової війни, командир сотні, помічник командира 30-го Донського полку, полковник.
Після Лютневої революції 1917 року — командир полку, делегат від своєї частини на Донський військовий округ.
Один з організаторів антибільшовицького повстання на Дону в лютому-березні 1918 року. У травні 1918 року призначений командувачем групи козачих військ у Ростовському округу.
В Донській армії генерала П. Краснова — командир 8-го Донського корпусу[2].
Навесні 1919 року усунутий з командних посад за неспроможність організувати відсіч наступаючим більшовицьким військам.
Виїхав до Югославії, згодом оселився у Франції. На еміграції брав активну участь у т. зв. «козацькому русі», але наприкінці 1920-х років відійшов від політичної діяльності[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Быкадоров Исаак Федорович — Офицеры русской императорской армии. ria1914.info. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ а б Быкадоров Исаак Фёдорович – Всевеликое Войско Донское (de-DE) . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2020) |