Блохіна Ірина Олегівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Олегівна Блохіна
Ірина Блохіна у 2017
Ірина Блохіна у 2017
Ім'я при народженні Ірина Олегівна Блохіна
Народилася 15 січня 1983(1983-01-15) (38 років)
Київ
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність хореограф-постановник Збірної команди України з художньої гімнастики, співачка, телеведуча
Роки діяльності з 1999 — тепер. час
Чоловік Олексій Бринзак
Батьки Олег Блохін, Ірина Дерюгіна
IMDb nm2291378
Нагороди та премії
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
[1]

CMNS: Ірина Олегівна Блохіна у Вікісховищі

Ірина Олегівна Блохіна́ (сценічне ім'я на Заході Ireesha; р.15 січня 1983(19830115), Київ) — українська акторка, музикант, хореограф, ведуча телевізійної передачі «Великий футбол» (2012). Автор слів і виконавиця гімну Євро-2012 «З'єднаємо Весь Світ»[2]. Директор школи Дерюгіних. Віцепрезидент української гімнастичної федерації.[3] Художня гімнастка, тренер національної олімпійської команди. Сприяє популяризації спорту, запровадила Gala як основну частинку у програмі оліймпійських змагань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 15 січня 1983 року в Києві, в родині знаменитого українського футболіста Олега Блохіна та чемпіонки світу з художньої гімнастики Ірини Дерюгіної.[4] З раннього дитинства займалася кількома видами спорту.[5]

У 1990 році вона переїхала до Афін, Греція з батьком, коли він став тренером відомого грецького футбольного клубу Олімпіакос. Навчалась у коледжі Св. Лоуренс.

У 1998 році почала постановку хореографії Гала для збірної України.

У 1999 році виграла стипендію на музичному конкурсі «Guitar Center»[6] (Sunset Blvd). Кілька років провела в США, закінчила школу акторської майстерності «Los Angeles College of Music» у Лос-Анджелесі, в якій навчалась чотири роки. У 2005 році дебютувала в Голлівуді, згодом зіграла у кількох епізодах артхаузного кіно, художньому фільмі з Адамом Сендлером «Клік: З пультом по життю»[7] та у фільмах «Two and a half men», «Thank you».[8]

У 2003 році перша хореографія "Мулен Руж" з Анною Бессоновою, Наталією Годунко та Тамарою Єрофєєвою була виконана на чемпіонаті світу у Будапешті. GALA вперше з'явилась в програмі змагань і згодом стала обов'язковою. Блохіна займається постановкою шоу Кубку Дерюгіних[9] понад 20 років.

У 2011 році вона повернулася до Києва і стала офіційним тренером Національної олімпійської команди України з художньої гімнастики, а також тренером знаменитої школи Дерюгіних. Дебютувала як тренер на Чемпіонаті світу 2011 року в Монпельє, Франція.

У 2012 році стала автором слів і виконавицею гімну Євро-2012.[10] Працювала ведучою телепередачі «Великий футбол» на телеканалі «Україна». Останні кілька років займається джазом та клубною музикою.

У 2013 році вона стала тренером Анни Різатдінової, яка виграла золоту медаль на чемпіонаті світу з художньої гімнастики 2013 року.

Музичні альбоми[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ президента України № 731/2019
  2. Пригодич, Наталья (31.05.2012). Фоторепортаж из Киева: футбольные мотивы за неделю до ЕВРО-2012. Гомельская правда. Процитовано 2012-06-02. 
  3. 50 юних гімнасток гідно представляли Вінниччину на всеукраїнських змаганнях з художньої гімнастики — Вінницька обласна державна адміністрація. vin.gov.ua. Процитовано 2021-10-16. 
  4. З Олегом Блохіним їх познайомила травма коліна... 
  5. Ириша Блохина: биография, личная жизнь и спорт. liza.ua (ru). Процитовано 2021-10-16. 
  6. Ірина Блохіна. Кіноріум. Процитовано 2021-10-16. 
  7. Ireesha. IMDb. Процитовано 2021-10-16. 
  8. Ірина Блохіна - Print. lady.tochka.net. Процитовано 2021-10-16. 
  9. Дочь Олега Блохина и Ирины Дерюгиной певица Ирина БЛОХИНА: «Иногда у меня перехватывает горло, сжимается сердце и подступают слезы, когда подумаю, что родители не вместе. Эта огромная рана останется в моей душе на всю жизнь». bulvar.com.ua. Процитовано 2021-10-16. 
  10. Дочь Блохина может спеть гимн Евро-2012. sport.segodnya.ua (ru). Процитовано 2021-10-16. 
  11. IREESHA — Tochka.Love!
  12. Іріша Блохіна — З'єднаємо Весь Світ

Посилання[ред. | ред. код]