Боет Сидонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боет Сидонський
Народився 200 до н. е.[1]
Сідон, Ліван
Помер невідомо
Діяльність філософ
Галузь філософія
Знання мов давньогрецька
Напрямок стоїцизм

Боет Сидонський (грец. Βοηθός; II ст. до н. е.) — філософ-стоїк з Сидону, учень Діогена Вавилонського.

На противагу звичайним поглядам стоїків заперечував уявлення про світ як живий організм,[2] вважаючи, що не весь світ, а тільки ефір або сфера зірок божественна.[3] Він оскаржував, що світ був вічним,[4] зокрема, відкидав стоїчну космічну пожежу, оскільки бог або Світова душа не беруть участь в ньому, і божественне провидіння здійснюється в реальному світі.

Серед його праць були Про природу й Про фатум[5]. Він написав коментарі до творів Арата, що складаються принаймні з чотирьох томів.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Diogenes Laërtius, vii. 143
  3. Diogenes Laërtius, vii. 148
  4. Philo, De aeternitate mundi 76-77
  5. Diogenes Laërtius, vii. 149
  6. Geminus, xvii 48