Божіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Божіння (божитися, божба) — клятва і присяга іменем Бога, що породжена вірою людей у магічну силу слова. Божіння робиться на ствердження правдивості сказаних або написаних слів. Часто божіння передба­чає накликання собі не­щастя, як кари божої, в разі брех­ливості сказаного[1]. Дуже дієвим і непорушним вважається божіння в церкві[2]. Божіння відоме з дохристиянських часів і робилося в ті часи іменем язичницьких богів. Божіння є частиною українського фольклору. Порушення божіння вважається надзвичайно ганебним і засуджується суспільством. Найрозповсюдженіші варіанти божіння: клянусь Бо­гом!; як перед Богом; бачить Бог; хай мене Бог (Господь) покарає!; убий мене Бог!; Бог свідок; Христос тому свідок; ось тобі Христос.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Публічний електронний словник української мови: божба. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  2. Божба. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 22 грудня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]