Бойко Василь Сидорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойко Василь Сидорович
Народився 31 березня (12 квітня) 1893
Малин, Житомирська область, Україна
Помер 1938
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Володіє мовами російська і українська

Василь Сидорович Бойко (12 квітня 1893(18930412), Малин — 1938) — український вчений, літературознавець, громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, член Малої Ради, дійсний член Комісії УАН, редактор «Книгоспілки», викладач харківських вузів, професор Уральського педагогічного інституту.

Автор ряду наукових праць з історії й теорії літератури. Найважливіші праці: «Марко Вовчок» (К., 1918), «Життя і творчість Квітки-Основ'яненка» (1918), «До питання про вплив „Записок охотника“ Тургенєва на „Народні оповідання“ Марка Вовчка» (у журналі «Наше минуле», 1918). Брав участь у дискусії про формальний метод в літературознавстві статтею про соціологічний метод в літературі (Ч. Ш.,1926).

Репресований в 1934 р., був висланий з України і згодом був професором Уральського педагогічного інституту.

Помер у місті Верхньоуральськ.

Посилання[ред. | ред. код]