Бориславський історико-краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бориславський історико-краєзнавчий музей
Boryslav2.JPG
Координати: Широту не вказано
Координати: Координати: Широту не вказано
{{#coordinates:}}: недопустима широта
Тип музей
Розташування Борислав, вул. Т. Шевченка, 75
Засновано 20 березня 1986 року
Бориславський історико-краєзнавчий музей (Україна)
Бориславський історико-краєзнавчий музей

Борисла́вський істо́рико-краєзна́вчий музе́й — краєзнавчий музей у місті Бориславі Дрогобицького району Львівської області, зібрання матеріалів і предметів з природи, культури та історії Бориславщини, зокрема, місцевих нафтових промислів.

Музей розташований у центрі міста за адресою: вул. Т. Шевченка, 75, м. Борислав (Дрогобицький р-н, Львівська область), Україна.

З історії музею[ред.ред. код]

Створення Бориславського історико-краєзнавчого музею, починаючи від 20 березня 1986 року, було приурочено до святкування 600-ліття міста Борислав[1].

Збором фондів музею, на громадських засадах, займався вчитель біології місцевої середньої школи Микола Крижанівський (який і став першим директором закладу). Для допомоги йому була створена музейна рада, що складалася з близько 10 осіб. Частину матеріалів для музею було забрано з музею Стефана Коваліва і Івана Франка (директор Михайло Івасенко) та музею нафтогазової промисловості (директор Ярослав Мирка). Деякі жителі Борислава віддавали свої речі та документи для музею. Його фонди знаходилися у дерев'яному приміщенні старої СШ № 4, яке нині не існує, а місце для експозиції було надано в будівлі костелу, що викликало неоднозначну реакцію в місцевих мешканців[1].

Згодом, через хворобу, М. Крижанівський залишив посаду директора музею. А за деякий час, зокрема 12 січня 1989 року на цю посаду було призначено Степана Сторонського. Однак заклад у цей час майже не працював у зв’язку з початком відродження релігійних свобод у Бориславі і зокрема поверненням культової споруди релігійній громаді 1989 року.

Приміщення для музею, який фактично наново створювався від 1989 року, було віднайдено в самому центрі містечка, — це був ошатний будиночок на вул. Шевченка, 75, сумновідомий як НКВСівська катівня[2].

Вже за незалежної України, в 1995 році з припиненням функціонування Бориславського Музею нафтової і газової промисловості, який знаходився у колишньому Палаці культури нафтовиків (у 2000-х розпочато відродження, фактично нове створення музею), залишки його фондів були передані до міського історико-краєзнавчого музею[3].

1996 року в музеї створено виставкову залу загальною експозиційною стендовою площею бл. 47 м².

Експозиція[ред.ред. код]

Експонати Бориславського історико-краєзнавчого музею розміщені у 5 залах:

  1. Природничий зал — складається з 2 кімнат, розповідає про тваринний та рослинний світ місцевості, корисні копалини, кліматичні умови;
  2. Зала давньої історії — тут представлені рештки мамонта, знаряддя праці первіснообщинного ладу та Середньовіччя. Цікавий експонат — бочка з суцільного дерева (кодуб);
  3. Зала історії Борислава кінця XIX — початку ХХ ст.ст. — містить матеріали з історії міських нафтових промислів, зокрема знаряддя праці для добування нафти. Також представлені фотографії Борислава, портрет винахідника очистки нафти, картина художника Фолькельта «Борислав. 1918 р.». Показано видобуток озокериту та побутові речі: віялка для зерна, знаряддя ткацтва;
  4. відділ «Борислав і ІІ світова війна»;
  5. окрема кімната «Життя і творчість Стефана Ковалева» — присвячена місцевому вчителю, директору школи, публіцисту. Тут зібрані фотографії, документи, особисті речі літератора і краєзнавця[2].

В коридорі музею представлені картини сучасних митців: Романа Гоговського, Романа Ющака, Романа Ковалика, Михайла Яремківа, Наталі Оршик та Любові Панів.

Також діє виставкова зала з постійно діючими експозиціями.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Тарнавський Р., Микулич О. Церква св. Анни (Борислав-Волянка). Історія та сучасність. 100 років., Борислав, 2002, 114 стор.
  2. а б Бориславський історико-краєзнавчий музей на Веб-ресурс про Карпатський регіон України
  3. Микулич О. Пам'ятки техніки й галузево-промислові музеї м. Борислава та смт. Східниці. // Технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції 1517 травня 2008 року., Київ, 2008. (оригінальний текст російською), стор. 87—93

Джерела-посилання[ред.ред. код]