Борозна Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Борозна
Народився1720(1720)
с. Гірськ, нині Сновський район, Чернігівська область, Україна
Померпісля 1784
с. Медведове, нині Клинцівський район, Брянська область, Російська Федерація
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, генеральний бунчужний
Alma materКиєво-Могилянська академія
Військове званнягенеральний бунчужний
Конфесіяправослав'я
РідБорозни
БатькоІван Владиславович Бороздна
Герб
Герб

Бороздна Іван Іванович (нар. 1720, с. Гірськ, нині Сновського району, Чернігівської області, Україна — пом. після 1784, с. Медведове, нині Клинцівського району, Брянської області, Російська Федерація) — генеральний бунчужний. Син генерального судді Івана Бороздни. Вихованець Києво-Могилянської академії.

Біографія

[ред. | ред. код]

На службі з 15 років. Мав чин бунчукового товариша, отриманого за військові заслуги батька та діда. Брав участь у Турецькому поході 1735 року.

Навчався у Києво-Могилянській академії. 1737 року — учень класу піїтики. Поновившись на службі, отримав чин генерального бунчужного.

У відставці (від 1762 року) брав активну участь у житті Стародубщини.

1767 року підписав наказ у Комісію зі складання проекту Нового Уложення законів Московії.

На 1784 року володів численними землями у Стародубському полку.

Наприкінці життя жив переважно в родовому селі Медведів, де мав будинок «на шістнадцять покоїв».

Дружина Анастасія Андріївна походила із родини бунчукового товариша Андрія Миклашевського.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Акты и документы.., отд. 2, т. 1, ч. 2. К., 1904;
  • Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 1.К., 1908.