Бранко Бакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бранко Бакович
Особисті дані
Повне ім'я Бранко Бакович
Народження 31 серпня 1981(1981-08-31) (43 роки)
  Крагуєваць, СФРЮ
Зріст 182 см
Вага 73 кг
Громадянство Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія
Сербія Сербія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Швейцарія Блек Старс
Номер 16
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999—2002 Сербія та Чорногорія «Раднички» (Крагуєваць) 37 (4)
2002—2007 Сербія та ЧорногоріяСербія ОФК (Белград) 93 (20)
2006  КНР «Ченду Уню»  ? (?)
2007  КНР «Шаньдун Лунен» 6 (0)
2007—2008 Румунія «Політехніка» (Ясси) 7 (0)
2008 Україна «Нафтовик-Укрнафта» 15 (0)
2009 Сербія «Раднички» (Крагуєваць)  ? (?)
2010 Боснія і Герцеговина «Славія» (Сараєво) 4 (3)
2011 Чорногорія «Грбаль» 9 (0)
2011 Сербія «Младеновац» 12 (4)
2012—... Швейцарія «Блек Старс»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія (U-21) 9 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 вересня 2016.

Бранко Бакович (нар. 31 серпня 1981, Крагуєваць, СФРЮ) — сербський футболіст, захисник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець сербського футболу. Почав професійну кар'єру в клубі «Раднички» з міста Крагуєвац. Пізніше грав за белградський ОФК. З 2006 року по 2007 рік грав в оренді китайських клубах «Ченду Уню» та «Шаньдун Лунен». Влітку 2007 року перейшов в румунську «Політехніку» з міста Ясси. У лютому 2008 року перейшов в в охтирський «Нафтовик-Укрнафта», підписав контракт на 1,5 року.[1] У чемпіонаті України дебютував 22 березня 2008 року в матчі проти львівських «Карпат» (0:0). Взимку 2009 року перейшов в «Раднички» (Крагуєвац). Влітку 2009 року перейшов в боснійський клуб «Славія» з Сараєво.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Провів 9 матчів та забив 2 м'ячі у складі молодіжної збірної Сербії і Чорногорії U-21.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Охтирчани підписали Кіріллова та Баковича. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 28 вересня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]