Очікує на перевірку

Крагуєваць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крагуєваць
Крагујевац, Kragujevac
Архітектура міста
Архітектура міста
Архітектура міста
Прапор
Прапор
Офіційна печатка: Крагуєваць
Герб
Координати: 43°59′ пн. ш. 20°53′ сх. д. / 43.983° пн. ш. 20.883° сх. д. / 43.983; 20.883
Країна Сербія
Округ Шумадийський
Уряд
 - Мер Веролюб Стеванович
Площа
 - Місто 1214 км²
Висота над р.м. 239 м 
Населення (2011)
 - Місто 180 252
 - Міський район 150 835[1]
Часовий пояс CET (UTCUTC+1)
 - Літній час CEST (UTCUTC+2)
Поштовий код 34000
Телефонний код(и) 381 34
Вебсайт: kragujevac.rs
Крагуєваць
Розташування міста на мапі Сербії
Мапа

Крагуєваць (серб. Крагујевац, Kragujevac) — місто в Сербії, столиця адміністративного регіону Шумадія. Четверте за населенням місто Сербії: 193 390 мешканців (із передмістями 211 580). Промисловий і науковий центр.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва походить від старого спільнослов'янського слова крагуй «яструб, сокіл, кречет[2]».

Історія

[ред. | ред. код]

Уперше згадується в 1476 році в турецькому документі у формі «Крагуйофча». Тоді у ньому було 32 будинки.

Звільнений від турецького панування в 1815 році. Перша столиця Сербії як держави нового часу (1818—1841). Тут перебували перша сербська гімназія й ліцей (попередник Белградського університету), перший суд, перший театр, видавалася перша сербська газета. Із середини XIX століття розвивається промисловість (в 1853 р. відлита перша гармата).

Під час Першої світової війни, у зв'язку з окупацією Белграда, місто знову на якийсь час стає столицею.

21 листопада 1941 року як відплата за дії партизанських загонів Тіто, німецькі війська розстріляли понад 7300 жителів міста, серед них близько 300 учнів й 18 учителів місцевої гімназії. На місці трагедії зараз знаходиться пам'ятник і музей.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У місті народилась:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]
  2. http://www.slavdict.ru/_0267.htm [Архівовано 26 липня 2017 у Wayback Machine.] Полный церковно-славянский словарь. Сост. Г. Дьяченко

Посилання

[ред. | ред. код]