Брацило Марина Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брацило Марина Анатоліївна
Maryna Bratsylo.png
Народилася 2 грудня 1976(1976-12-02)
м. Запоріжжя
Померла 17 червня 2013(2013-06-17) (36 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, піснярка, журналістка
Alma mater Запорізький національний університет
Мова творів українська
Сайт: bratsylo.com.ua

Мари́на Анато́ліївна Браци́ло (нар. 2 грудня 1976, Запоріжжя — 17 червня 2013, Київ[1]) — українська поетеса, журналістка, піснярка. Дружина письменника Юрія Ноги.

Біографія[ред. | ред. код]

У літературних колах відома як поетеса та піснярка з легендарної Хортиці, де пройшли дитячі та юнацькі роки мисткині. Навчалася в ЗОШ № 43 (1984–1991 рр.), ЗОШ № 20 (1991–1994 роки). Переможець VIII та IX Всеукраїнських олімпіад юних філологів - знавців української мови і літератури (1993, 1994 рр.). Вищу освіту здобувала в Запорізькому державному університеті на філологічному факультеті за спеціальністю українська мова та література (1994–1999 роки) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України на аспірантурі за спеціальністю етнологія (1999–2004 роки).

Працювала: коректором у ЗМІ; літредактором у видавництвах «Факт», «Смолоскип»; редактором у журналах «Пані», «Вона», «Даша»; контент-редактором сайту IVONA.

З когорти письменників «дев'яностиків», об'єднаних навколо видавництва «Смолоскип». У 1997 році, 20-літньою, стала наймолодшим[2] членом Національної спілки письменників України[3]. У 1998–1999 роках — голова Запорізького обласного літературного об'єднання імені М. Гайдабури.

Участь у літературних конкурсах: конкурс юних поетів IX Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури (1994, І місце), Запорізька обласна премія для обдарованої молоді (1993, 1995 рр., лауреат); Міжнародний конкурс молодих літераторів «Гранослов» (1994, 1995, дипломант); Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (1997, відзнака)[4]; V Всеукраїнський фестиваль «Лір» (1997, лауреат), конкурс есеїв «Поборник душевного миру» до 220-річчя від дня смерті Г. Сковороди (2014, переможець посмертно)[5], Всеукраїнська літературна премія ім. І. Низового (2015, лауреат посмертно)[6].

Участь у музичних фестивалях та конкурсах[7]: Запорізький Обласний молодіжний фестиваль естрадного мистецтва «Зорепад» (1993, лауреат); Міжнародний пісенний фестиваль «Доля» (м. Чернівці, 1994, дипломант), Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва (м. Дніпропетровськ, 1994, дипломант), фестиваль авторської пісні «Вагант-95» (м. Дніпропетровськ, лауреат), фестиваль авторської пісні та акустичної музики «Срібна підкова» (м. Львів, 1995, призер); Запорізькі обласні відбіркові тури фестивалю «Червона рута» (1995, призер ; 1997, лауреат).

Учасник Всеукраїнського збору молодих літераторів (1998) та Всеукраїнської наради «Молода література і державність України» (1999). Багаторічний учасник Всеукраїнського семінару творчої молоді України в Ірпені.

У січні 2011 року Марина Брацило та Юрій Нога зазнали переслідувань з боку спецслужб за підозрою в причетності до підриву погруддя Йосипа Сталіна в Запоріжжі[8][9][10].

10 квітня 2012 року раптово помер 38-річний чоловік Марини Брацило поет Юрій Нога[11].

17 червня 2013 року ввечері Марина Брацило трагічно загинула, випавши з вікна 8 поверху своєї квартири, яку винаймала у Києві[12]. Обставини смерті залишаються невідомими по сьогодні [13].

Творчість[ред. | ред. код]

Марина Брацило авторка поетичних збірок: «Хортицькі дзвони» (1995)[14], «Благовіст» (1996), «Мелодія вічних прощань» (1997), «Сонцетяжіння» (2001), «Чотири пори любові» (2006),«Mare amoris. Морю, з любов'ю» (2011), «Шовкова держава» (2014, посмертно)[15], «Я зроду тут живу... : рання лірика» (2018, посмертно), «Зоряна криця. Вибране. Лірика» (2019, посмертно) та компакт-диску «Пісні з Хортиці» Вип. 1, Вип. 2 [16][17](2015, посмертно) [18][19].

Громадське визнання[ред. | ред. код]

  • 1994 рік — Грамота Союзу українок Америки з нагоди Року родини за перемогу у конкурсі есеїв;
  • 1995 рік — Грамота Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за першу поетичну збірку «Хортицькі дзвони»;
  • 1997 рік — Почесна грамота обласного відділення Українського фонду культури за плідну літературну діяльність та велику громадсько-масову роботу по відродженню і пропаганді духовної спадщини українського народу;
  • у 1999 році включена Американським Біографічним Інститутом до номінації «Жінка року» та до Міжнародного словника видатних особистостей.
  • З 2005 року — постійний член журі Всеукраїнського конкурсу живої поезії «Молоде вино».
  • 2014 рік — щорічний Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та авторської пісні ім. М. Брацило «Хортицькі дзвони», заснований творчою громадськістю Запорізького краю на увічнення пам'яті мисткині[20][21].

Про Марину Брацило[ред. | ред. код]

Рецензії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Трагічно загинула молода українська поетеса. Архів оригіналу за 21 жовтень 2016. Процитовано 19 червень 2013. 
  2. Стадніченко О. Звучить "мелодія вічних прощань". library.znu.edu.ua. Процитовано 2021-06-16. 
  3. Марина Брацило // Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2012. — С. 47.
  4. Лауреати літературного конкурсу | Видавництво "Смолоскип". www.smoloskyp.org.ua (uk-UA). Процитовано 2021-06-11. 
  5. На Харківщині вшанували пам’ять свого найвідомішого земляка Григорія Сковороди. kharkivoda.gov.ua. Процитовано 2021-06-10. 
  6. Всеукраїнська літературна премія ім. І. Низового : [в т. ч. М. Брацило] // Лауреати міжнародних і вітчизняних премій у галузі культури та мистецтв 2015 року. - Київ. - 2016. - С. 16. https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/laureati_vitchiznianih_i_mizhnarodnih_premiy_v_galuzi_kulturi_i_mistetstva/2015/Premii2015.pdf
  7. Світлана Ремжина. Пісні від Марини Брацило - це її українська душа. bratsylo.com.ua. Процитовано 2021-06-10. 
  8. Скалига О. Спецслужби перевіряють наше сміття. Gazeta.ua (uk). Процитовано 2021-06-15. 
  9. Андрусяк І. Удар по Ногах : Влада застосовує полім. репресії вже до письменників? : [про обшук у помешканні подружжя письм. М. Бацило та Ю. Ноги] // Нар. слово. – 2011. – 12 січ. (№ 1).
  10. Сталінщина повертається! Псевдо-влада вже прагне залякувати письменників. Українська правда - Блоги. Процитовано 2021-06-10. 
  11. «Юрко Нога помер у розквіті сил» // ИА «Движение Борисполя». 18.04.2012
  12. «Загинула поетеса Марина Брацило» // «Газета.ua». 19.06.2013
  13. Брацило Л. Останній період життя / Людмила Брацило // Брацило М. Я зроду тут живу... : рання лірика, спогади сучасників. – Запоріжжя : Дике Поле, 2018. - С. 211-214.
  14. Maryna Bratsylo. poetyka.uazone.net. Процитовано 2021-06-15. 
  15. Відбулася презентація нової збірки поетеси Марини Брацило «Шовкова держава». Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA). 2014-06-17. Процитовано 2021-06-11. 
  16. Марина Брацило. "Пісні з Хортиці", випуск ІІ. Авторські робочі студії, 2015. - Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. www.bratsylo.com.ua. Процитовано 2021-06-11. 
  17. Марина Брацило: Пісні з Хортиці у переспівах митців Запорізького краю - Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. www.bratsylo.com.ua. Процитовано 2021-06-11. 
  18. Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. www.bratsylo.com.ua. Процитовано 2021-05-25. 
  19. Брацило Марина Анатоліївна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2021-05-25. 
  20. Чуприна, Анна (2020-12-01). Журі конкурсу "Хортицькі дзвони" оголосило переможців. Газета МИГ (ru-RU). Процитовано 2021-06-10. 
  21. Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та української авторської пісні «Хортицькі дзвони» імені Марини Брацило - Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. bratsylo.com.ua. Процитовано 2021-06-10.