Брацило Марина Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брацило Марина Анатоліївна
Maryna Bratsylo.png
Народилася 2 грудня 1976(1976-12-02)
м. Запоріжжя
Померла 17 червня 2013(2013-06-17) (36 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса
Alma mater Запорізький національний університет
Мова творів українська
Сайт: bratsylo.com.ua

Мари́на Анато́ліївна Браци́ло (нар. 2 грудня 1976, Запоріжжя — 17 червня 2013, Київ[1]) — українська поетеса, журналістка. Дружина письменника Юрія Ноги[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Навчалася в СЗОШ № 43 (1984–1991 рр.), СЗОШ № 20 (1991–1994 роки). Вищу освіту здобувала в Запорізькому державному університеті на філологічному факультеті за спеціальністю українська мова та література (1994–1999 роки) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України на аспірантурі за спеціальністю етнологія (1999–2004 роки).

Працювала: коректором у ЗМІ; літредактором у видавництвах «Факт», «Смолоскип»; редактором у журналах «Пані», «Вона», «Даша»; контент-редактором сайту IVONA.

З 1997 року член Національної спілки письменників України. У 1998–1999 роках — голова Запорізького обласного літературного об'єднання імені М. Гайдабури.

Участь у літературних конкурсах: Запорізька обласна премія для обдарованої молоді (1993, 1995 рр., лауреат); Міжнародний конкурс молодих літераторів «Гранослов» (1994,1995, дипломант); Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (1997, відзнака); V Всеукраїнський фестиваль «Лір» (1997, лауреат).

Участь у музичних фестивалях та конкурсах: Запорізький Обласний молодіжний фестиваль естрадного мистецтва «Зорепад» (1993, лауреат); Міжнародний пісенний фестиваль"Доля" (м. Чернівці, 1994, дипломант), фестиваль авторської пісні та акустичної музики «Срібна підкова» (Львів, 1995, призер); Запорізькі обласні відбіркові тури фестивалю «Червона рута» (1995, 1997, призер).

Поетичні збірки: «Хортицькі Дзвони» (1995), «Благовіст» (1996), «Мелодія вічних прощань» (1997), «Сонцетяжіння» (2001), «Чотири пори любові» (2006).

Учасник Всеукраїнського збору молодих літераторів (1998) та Всеукраїнської наради «Молода література і державність України» (1999). Багаторічний учасник Всеукраїнського семінару творчої молоді України в Ірпені.

У січні 2011 року Марина Брацило та Юрій Нога, за їхніми словами, зазнали переслідувань з боку спецслужб за підозрою в причетності до підриву погруддя Йосипа Сталіна в Запоріжжі[2].

10 квітня 2012 року раптово помер 38-річний чоловік Марини Брацило поет Юрій Нога[3].

17 червня 2013 року ввечері Марина Брацило загинула, випавши з вікна 5 поверху своєї квартири, яку винаймала у Києві[4].

Громадське визнання[ред. | ред. код]

  • 1994 рік — Грамота Союзу українок Америки з нагоди Року родини за перемогу у конкурсі есеїв;
  • 1995 рік — Грамота Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за першу поетичну збірку «Хортицькі дзвони»;
  • 1997 рік — Почесна грамота обласного відділення Українського фонду культури за плідну літературну діяльність та велику громадсько-масову роботу по відродженню і пропаганду духовної спадщини українського народу;
  • у 1999 році включена Американським Біографічним Інститутом до номінації «Жінка року» та до Міжнародного словника видатних особистостей.
  • З 2005 року — постійний член журі Всеукраїнського конкурсу живої поезії «Молоде вино».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]