Брудна Дюжина (велосипедні перегони)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Dirty Dozen
Інформація про гонку
Регіон Західна Пенсильванія, США
Українська назва Брудна Дюжина
Дисципліна дорожні перегони
Тип одноденна гонка
Історія
Перша гонка 1983
Номер гонки 34 (станом на 2016 рік)
Перший переможець Денні Чью[en] США
Рекорд перемог Стів Каммінгс (англ. Steve Cummings) США
Останній переможець Ян Баун (англ. Ian Baun) США

«Брудна дюжина» — це одноденна велогонка в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, проводиться щорічно в першу суботу після дня Подяки, свята у листопаді.[1] Гонка протяжністю 80 км (50 миль) проходить по 13 найкрутіших пагорбах столичної метрополії Питтсбурга.[2][3]

Історія[ред. | ред. код]

Брудну Дюжину заснували у 1983 році брати Том (англ. Tom Chew) і Денні Чью (англ. Danny Chew) та їх друг Боб Ґоттліб ((англ.)),[4] у спробі знайти і проїхати по найкрутіших пагорбах Піттсбурга.[5] У першому змаганні взяли участь п'ять гонщиків, і тільки троє з них завершили її.[6] Гонка проводиться щорічно з 1983 року, за винятком 1993 року. У 1984 році, «Брудна Дюжина» проводили двічі: у січні і у жовтні.

Гонка 2016 року була першою, в якій не брав участі її засновник і пропагандист Денні Чью.[7] У вересні 2016 року він зламав шию у велосипедній аварії і переніс параліч.[8] Денні виступив у живому відеозверненні перед гонкою, а самі змагання стали збором коштів для постійного догляду і реабілітації засновника.[9][10]

Формат[ред. | ред. код]

Суперники їздити між пагорбами в нейтральному темпі, а свисток сигналізує про початок взяття кожного пагорба.[4] Перші велосипедист та велосипедистка отримують очки на кожному пагорбі; чоловіки за перше місце отримують 10 очок і десятий тільки 1.[11] Із жінок тільки перші п'ять отримують очки,[12] хоча всі разом змагаються на рівних умовах. Остаточний результат встановлюється згідно суми всіх очок, набраних під час змагань.[13] Для того, щоб отримати кваліфікацію як фінішера, гонщики повинні подолати всі пагорби гонки без втрати прогресу або не спішуватися з велосипеда. Якщо райдеру не удасться досягнути прогресу, йому або їй необхідно спуститися до підніжжя пагорба і виїхати на вершину своїм ходом.[11]

Маршрут[ред. | ред. код]

Вид з вершини одного із підйомів «Брудної Дюжини», Кантон Авеню

Оригінальний маршрут Брудної Дюжини включав 12 підйомів, із усіх 15 пагорбів. Але з 1988 року гонка включає 13 пагорбів, як у чортовій дюжині.[3] Маршрут починається від велотреку Bud Harris у Хайленд-парку[14] і закінчується на вершині вулиці Тесла в Хейзелвуді[en],[15] перетинаючи 87 перехресть міста і найближчих передмість.[11] У 2016 році маршрут змінили через сезонне закриття дороги Беррихіл, і проходив через вулицю Лоренсевилл Крістофер.

Пагорби[ред. | ред. код]

  1. Центральне авеню/Гайасута роад в Аспінволлі[en]
  2. Рев'єн стріт/Шарпс Хілл у Шарпзбурзі[en]
  3. Берріхілл роад між бул. Саксонбург і Мідл роад у містечку О'Хара[en]
  4. Хай стріт/Сіві роад у Етні[en]
  5. Логан стріт у Мілвейлі[en]
  6. Ріальто стріт на перетині із 31 Стріт Брідж
  7. вулиці Саффолк/Хазлтон/Берджесс у Норфсайді[en]
  8. Сікамор стріт у Моунт Вошінгтон[en]
  9. Кантон авеню у Бічвью[en]
  10. Бауштад стріт у Бічвью
  11. Велш вей у Сауф Сайді[en]
  12. вулиці Беррі/Холт/Елеанор у Сауф Сайді
  13. Флаверс авеню/Тесла стріт у Хейзелвуді[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hamill, Sean D. (November 28, 2015). Dirty Dozen bike race helps Pittsburgh live up to its quirky reputation. The Washington Post. Процитовано 30 November 2016. 
  2. Kambitsis, Jason (December 1, 2010). The Steepest Road On Earth Takes No Prisoners. Wired. Condé Nast. Процитовано November 27, 2016. 
  3. а б Hamill, Sean D. (November 27, 2011). Defying the Dirty Dozen: Cyclists take on steepest of Pittsburgh's steep hills. Pittsburgh Post-Gazette (PG Publishing Co., Inc.). Процитовано November 27, 2016. 
  4. а б Reid, Liz (November 27, 2013). Going Up: Dirty Dozen Bike Race Rides Again This Weekend. 90.5 WESA. Pittsburgh Community Broadcasting Corporation. Процитовано November 30, 2016. 
  5. Price, Karen (November 28, 2010). Pittsburgh cycling diehards attack 'Dirty Dozen'. Trib Live. Trib Total Media, LLC. Процитовано November 27, 2016. 
  6. Steelhammer, Rick (November 28, 2013). Wetzel County bicyclists take part in Pittsburgh's Dirty Dozen. Charleston Gazette-Mail. Процитовано November 30, 2016. 
  7. Wardle, Lisa (November 26, 2016). Dirty Dozen: Hundreds race up Pittsburgh's steepest hills as founder sits in rehab. PennLive. PA Media Group. Процитовано November 30, 2016. 
  8. Hamill, Sean D. (November 27, 2016). Dirty Dozen race honors co-founder Danny Chew. Pittsburgh Post-Gazette (PG Publishing Co., Inc.). Процитовано November 27, 2016. 
  9. Rothmeyer, Brett (November 30, 2016). America's Wildest Grassroots Race Finds a Bigger Purpose. Bicycling. Rodale Inc. Процитовано November 30, 2016. 
  10. Fontaine, Tom (November 26, 2016). Dirty Dozen cycling challenge hits 13 steep hills around Pittsburgh. Trib Live. Trib Total Media, LLC. Процитовано November 30, 2016. 
  11. а б в Carpenter, Mackenzie (November 25, 2012). With grit, sweat they tackle 'em -- the Dirty Dozen. Pittsburgh Post-Gazette (PG Publishing Co., Inc.). Процитовано November 30, 2016. 
  12. Donahue, Bill (November 22, 2016). Cycling Toward Recovery. Outside. Mariah Media Network, LLC. Процитовано November 30, 2016. 
  13. Reid, Liz (December 1, 2013). Hill After Hill, Hundreds Crank Away In Pittsburgh Bike Race. npr.org. NPR. Процитовано November 30, 2016. 
  14. Reid, Liz (December 2, 2013). After Three Decades of the Dirty Dozen, Competition Is Tougher Than Ever. 90.5 WESA. Pittsburgh Community Broadcasting Corporation. Процитовано November 30, 2016. 
  15. Reid, Liz (November 28, 2016). Record Turnout At This Year's Dirty Dozen Bike Race. 90.5 WESA. Pittsburgh Community Broadcasting Corporation. Процитовано November 30, 2016. 
  16. The Hills. Процитовано 2016-11-02. 

Посилання[ред. | ред. код]