День подяки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:День подяки (значення)

День подяки
День подяки
Офіційна назва День подяки
Інші назви Свято жнив
Засновано 7 жовтня 2006 р.
Тип християнський
Дата Дата змінна, одна з неділь вересня

День подя́ки (англ. Thanksgiving Day) — свято з тривалою історією, що відзначається у багатьох країнах світу і переважно пов’язане із закінченням сільськогосподарських робіт. Головна мета – подякувати Богові за врожай та допомогу у вирощенні врожаю та за усі досягнення нації упродовж року. Часто у таких святах присутні елементи древніх національних традицій. У країнах, де переважає протестантизм, День подяки часто пов’язується з біблійним святом Шавуот. Традиція таких святкувань понад століття притаманна і протестантському середовищу України.

Відзначається в США у листопаді, в Канаді — у жовтні, в Україні – у вересні. Із 17 вересня 2017 року Свято подяки відзначається у форматі Всеукраїнського.

Світові традиції[ред. | ред. код]

У Кореї відзначається Свято — Чхусок — врожаю як свято врожаю та сім’ї [1]

В Японії з давніх-давен відзначається День подяки за працю і вшанування праці один одного.

В юдаїзмі Шавуот відзначається на 50-й день після Песаху як свято закінчення жнив та як згадка про дарування євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец Ісраель свято відзначається два дні.

В Голландії та Швейцарії святкування проходить у змаганнях за найбільший вирощений гарбуз.

В Індії це свято відзначається в багатьох штатах, але найкраще дотримуються цієї традиції християни в Гоа.

У США та Канаді цe всенароднe державнe свято.

У Сполучених Штатах Америки[ред. | ред. код]

Це державне загальнонародне свято США щорічно святкують у четвертий четвер місяця листопада; свято відзначає перший урожай, який зібрали пілігрими із Плімутської колонії у 1621 році після голодної зими в Новому Світі. Губернатор пілігримів Вільям Бредфорд проголосив День подяки Богові за те, що Він допоміг їм пережити сувору зиму. Колоністи, які вижили завдяки допомозі індіанців, влаштували для себе і для них триденне святкування з молебнями подяки і бенкетом.

Через 2 роки колонія страждала від посухи й губернатор проголосив день посту та молитви. Незадовго після цього почався дощ. Щоб відзначити Божу відповідь на молитву, 29 листопада було проголошене Днем подяки. Ця дата вважається початком того, що зараз є Днем подяки у США, який відзначають у четвертий четвер листопада. У 1789 році перший президент США Джорджа Вашингтона проголосив це свято національною подією і на прохання конгресу визначив дату – 26 листопада, четвер. Остаточно національним святом День подяки став у 1863 році, коли президент Авраам Лінкольн встановив його в останній четвер листопада і оголосив національним святом і вихідним днем.

День подяки прийнято святкувати у родинному колі. Родичі і друзі з’їжджаються зі всієї країни за спільний стіл з традиційними стравами. Обов'язковими стравами в День подяки є фарширований індик з журавлиновим варенням і солодкий пиріг з гарбузовою начинкою. На думку істориків, усе це було на столах колоністів у XVII столітті. До цього дня по всій країні відгодовують велику кількість індиків, щоб забезпечити кожну американську сім'ю хоча б по одному.

У Канаді[ред. | ред. код]

Так само, як у США, зараз святкування Дня подяки набуло популярності і в Канаді, але на місяць раніше: осінь тут настає значно раніше, тому свято випадає на другий понеділок жовтня. Вперше в цій країні День подякивідзначив англійський дослідник Мартін Фробішер, який безуспішно намагався віднайти для Англії північний морський шлях у Китай. Опинившись зовсім не в Китаї, а на території нинішньої канадської провінції Ньюфаундленд і Лабрадор, він заснував там поселення у 1578 році — і формально віддав Богу подяку за те, що вижив у довгій подорожі у Новий світ. Таке його відзначення успішного прибуття на новий материк прийнято вважати першим Днем подяки, відсвяткованим у Північній Америці. З напливом нових поселенців у Канаду, практика святкування переросла в традицію. А з 1957 року День подяки — у Канаді державне загальнонародне свято й вихідний день. 1 січня 1957 року Парламент Канади проголосив: «Загальний Дeнь подяки Всeмогутьому Богу за щедрий врожай, яким благословенна Канада, святкувати в другий понеділок жовтня».

В Україні[ред. | ред. код]

Свято подяки в Києві. 17 вересня 2017

Культура вдячності з давніх давен була традицією у багатьох країнах світу. Не є винятком й Україна. Ще в давнину слов’яни відзначали Свято жнив, Обжинки, яке святкували по закінченню збору врожаю. На жаль, традиція з роками загубилась, натомість День подяки став загальнодержавним святом в Америці та Канаді. Та без огляду на це, віряни українських протестантських євангельських церков мають добру традицію святкування Свята Жнив вже понад 100 років.[2] Традиційно у вересні вони святкують День подяки в своїх церквах, аби віддати шану Богові за врожай. А 3 бeрeзня 2006 року на зустрічі Всeукраїнської Ради Цeрков і релігійних організацій із Президентом України була прeдставлeна концепція провeдeння Дня Подяки Богові на загально-національному рівні. Ідея проведення такого свята як заходу національного масштабу була озвучена Старшим єпископом Церкви християн віри євангельської України Михайлом Паночком.[3] І хоча рішення у цьому питанні не прийнято ще й досі, 7 жовтня 2006р., з ініціативи ЦХВЄУ, в Україні вперше пройшов Всеукраїнський День Подяки, який викликав великий резонанс в релігійній спільноті України. Християни з усіх областей України з’їхались до Києва, щоб подякувати Богові за хліб, за мир, за Україну. Участь в святкуванні взяли представники більшості християнських конфесій країни. А у наступному, 2007 році, 21 жовтня, вітаючи учасників свята, Президент України Віктор Ющенко, відзначив його важливість у процесі духовного оновлення нації.


Масштабні заходи також проходили у палаці «Україна» та на Майдані незалежності у 2008 та 2009 роках [4]. Після цього традиція святкувати День подяки або ж Свято жнив публічно перемістилася у обласні центри.

17 вересня 2017 року, в рамках відзначення 500-річного ювілею Реформації, вшанування якого було офіційно підтримано і Українською державою, відбулося грандіозне святкування Всеукраїнського Дня Подяки на Хрещатику. Урочистості на головній вулиці столиці, співорганізаторами яких виступила і Рада євангельських протестантських церков, зібрали, за деякими підрахунками, до півмільйона українців. Востаннє така кількість громадян збиралася у центрі Києва тільки під час Євромайдану. Та цього разу людей об’єднала не політика, а бажання подякувати Богу, та помолитися за мир. Гостями свята тоді стали: Брії Блессінг, депутат Парламенту Великої Британії Марк Прітчард, віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Валеріу Гілецькі, президент Християнського Центру державного управління ім. Кеннеді при Конгресі США Джордж Роллер, міс-Америка Террі Мьюс, та екс-зірка NBA (баскетбол) Даніель Дролінгео. На закінчення свята виступив Нік Вуйчича, всесвітньо відомий спікер, що народився без рук і ніг, спеціально прилетів до Києва на День подяки [5] [6].

2018 року Свято подяки відбулося 23 вересня на Хрещатику. В урочистостях взяли участь зірка Голлівуду Стівен Болдвін, мотиваційний спікер Нік Холл, відомий британський співак Мартін Сміт [7][8].

Біблійна історія свята[ред. | ред. код]

Свято подяки бере свій початок ще понад 3500 років тому. Саме тоді, після визволення з єгипетського рабства, Бог заповідав ніколи не забувати про вдячність:

«Стережися, щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, …щоб не забув ти Господа, Бога свого, …щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут» (Повторення Закону 8:11-14).

Вдячність – це запорука благословення та довголіття народу, це дух перемоги. Тож юдеї трималися заповіді Господньої, відзначаючи Свято жнив:

«Будеш дотримувати свята жнив першоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою. …Початки першоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого» (Біблія, книга Вихід 23:16-19).

За часів християнства це стало добрим прикладом і для інших народів.

Галерея[ред. | ред. код]

За що дякувати[ред. | ред. код]

«Той, хто не може дякувати, не може і отримувати. Бути вдячним означає бути щасливим! Подяка - ознака благородства душі». Езоп
"Багато людей моляться, коли вони хворі або близькі до смерті, а коли одужують, смертельно занедужує їх подяка". "Почніть дякувати Богові за те, що у вас є, і Він дасть вам те, чого вам не вистачає". Чарльз Сперджен

Голова Оргкомітету R500, головного організатора урочистостей, що відбулися 17 вересня 2017 року, народний депутат Павло Унгурян:

«Головна причина святкування Дня подяки — це вдячність Богу за те, що ми маємо як держава та суспільство. Зараз ми знаходимось у дуже непростій і турбулентній ситуації. Україна переживає, мабуть, найскладніші часи за всю історію Незалежності, але вона вистояла і продовжує розвиватися. І за це потрібно дякувати! І головне, що цим відзначенням ми хочемо донести ідею: Україна зміниться тоді, коли зміниться в серці кожна людина. Коли кожен вирішить для себе будувати життя на духовних та патріотичних цінностях, коли кожен зможе взяти відповідальність за себе, за своїх дітей, за свій дім і державу. Тоді і прийде справжній успіх».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]