Брукенталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Брукенталь
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Сокальський район
Рада Хлівчанська сільська рада
Основні дані
Засноване 1786
Населення
Географічні дані
Географічні координати 50°19′34″ пн. ш. 23°52′42″ сх. д. / 50.32611° пн. ш. 23.87833° сх. д. / 50.32611; 23.87833Координати: 50°19′34″ пн. ш. 23°52′42″ сх. д. / 50.32611° пн. ш. 23.87833° сх. д. / 50.32611; 23.87833
Місцева влада
Карта
Брукенталь. Карта розташування: Україна
Брукенталь
Брукенталь
Брукенталь. Карта розташування: Львівська область
Брукенталь
Брукенталь
Мапа
Мапа

Брукента́ль (нім. Bruckenthal) — німецька сільськогосподарська колонія, котра заснована під час колонізаційної програми Йосифинської колонізації, існувала поблизу села Хлівчани. Поселення було засноване у 1786 році.

1 серпня 1934 року в Равському повіті Львівського воєводства було створено гміну Брукенталь з центром в с. Брукенталь. У склад гміни входили наступні сільські громади: Брукенталь, Хлівчани, Хоронів, Піддовге, Домашів, Карів, Остобіж, Салаші, Тяглів, Воронів[1].

25 листопада 1938 року розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Брукенталь перейменовано на Белінув[2].

На 1 січня 1939 року в селі Брукенталь мешкало 390 осіб (з них 15 українців, 15 поляків, 10 євреїв та 350 німців)[3]. У 1940 році німців виселили до Ватерґав за програмою «Додому в Рейх».

Найвідоміша людина з корінням з Брукенталь (Bruckenthal) є колишній прем'єр провінції Манітоба та Генерал-губернатор Канади Едвард Шраєр. Батьки його матері були з Брукенталя.

Після другої світової війни Брукенталь припинив існування.

Біженці[ред. | ред. код]

З початку 1910-х років регіональні заворушення призвели до того, що багато мешканців виїхали до Німеччини та Америки, часто на верхній американський Середній Захід, приєднавшись до інших німців з Росії у "Німецькому трикутнику" центральних Дакот. Іншим не так пощастило, і вони стали біженцями під час Другої світової війни. Згодом між родичами по західний і східний бік залізної завіси пересилалися листи і гроші, але до 1970-х років спілкування припинилося, можливо, через російську інтеграцію культурних німців.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu rawskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 64. — poz. 550. — S. 1124.(пол.)
  2. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim // Monitor Polski. — 1938. — nr 277. — poz. 653.(пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65.
  4. Scheller-Wildfeuer, Mina (2009). Odds Against Me: Fractured Memories. United States: Xlibris. ISBN 1441537686.

Посилання[ред. | ред. код]