Бруно Досеккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно Досеккер або Бруно Ґрожан
Bruno Dössekker, Bruno Grosjean
Ім'я при народженні алем. Bruno Grosjean
Псевдонім Бін'ямін Вількомирський
Народився 12 лютого 1941(1941-02-12) (83 роки)
Біль, Швейцарія
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Місце проживання Amlikond
Діяльність письменник
Жанр автобіографія
Magnum opus Fragmentsd

Бру́но Досе́ккер або Бруно Ґрожан (Dosekker, Grosjean), псевдонім — «Біньямін Вількомирський», швейцарський письменник, автор літературної містіфікації в якої він видавав себе за єврея, який пережив Голокост..

Він описав своє життя маленькою дитиною в концтаборі, але не тільки не перебував там, але навіть не був євреєм, і ніколи не виїджав з Швейцарії.[1] Бруно Досеккер[2], автор книги «Fragments» («Уламки»)[3], в якій він[4]. З'ясувалося, що він провів всі воєнні роки в Швейцарії[5]. «Уламки», вигадані[6] від початку і до кінця[7], стали тим не менше архетипом спогадів про Голокост[8]. Вони починаються з опису концтабору, де кожен наглядач — божевільне, садистське чудовисько, яке з насолодою розбиває черепи новонароджених єврейських немовлят[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Index on Binjamin Wilkomirski. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 6 березня 2012.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 6 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. THE HOLOCAUST'S LEGACIES. Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 6 березня 2012.
  4. THE WILKOMIRSKI AFFAIR. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 6 березня 2012.
  5. Auschwitz memoir a fantasy, publisher admits. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 6 березня 2012.
  6. Alan Hall and Laura Williams, «Holocaust Hoaxer?» in New York Post (4. November 1999).
  7. Трансформации сакрального. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 березня 2012.
  8. а б Н. Финкельштейн, «Индустрия Холокоста» [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)