Брюнікель (замок)
| Брюнікель | |
|---|---|
|
| |
|
44°03′22″ пн. ш. 1°39′58″ сх. д. / 44.05611111113877598° пн. ш. 1.6661111111388778° сх. д.Координати: 44°03′22″ пн. ш. 1°39′58″ сх. д. / 44.05611111113877598° пн. ш. 1.6661111111388778° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | пам'ятка історії класифікованаd[1] |
| Країна |
 Франція |
| Розташування | Брюнікель[1] |
| Засновник | Брунгільда Австразійська |
| Засновано | 6 століття |
| Власник | county of Commingesd |
  Брюнікель (замок) (Франція) | |
 | |
 Брюнікель у Вікісховищі | |
Брюнікель (фр. Château de Bruniquel) — замок у французькій комуні Брюнікель у департаменті Тарн і Гаронна (Окситанія)[2].
Назва[ред. | ред. код]
Замок часто називають Châteaux de Bruniquel (тобто замки у множині). Це пов'язано з тим, що через два століття після спорудження замок був розділений між двома гілками дому де Комменж, звідси назви château vieux (старий замок) і château jeune (молодий замок)[3][4].
Легенда[ред. | ред. код]
За словами Григорія Турського[5], королева Меровінгів Брунгільда побудувала перший замок, «château vieux» або «castel Biel» у 6 столітті на місці римського каструма[6].
Архітектура[ред. | ред. код]
Від побудов початку XII століття залишилися лише частковий фундамент, частини стін та донжон, так званий Тур де Брюно. Це місце змінювалося у різний час, особливо у XIII, XV, XVII і XIX століттях.
У «château vieux» досі збереглася фортеця XII століття, коли замок був власністю графів Тулузьких[4], та їх резиденцією у XIII столітті. Тут також є галерея епохи Відродження; інші частини зазнали великої реконструкції у XVIII та XIX століттях. Замок названо на честь королеви Брунгільди (la tour de la Reine Brunehaut).
«Молодий замок» височить над місцем злиття річок Аверон і Вер[5] з висоти 90 м[6]. Він був збудований між 1485 і 1510 роками та був реконструйований у період бароко. У його ренесансній галереї шість аркад.
Димар з Брюнікеля був встановлений в XIX столітті в їдальні замку Ластур у Реальвілі.[7]
Сьогодення[ред. | ред. код]
Це місце було місцем знімання фільму 1975 року «Стара рушниця» режисера Робера Енріко з Ромі Шнайдер, Філіпом Нуаре та Жаном Буїзом у головних ролях[8]. Колодязь, який зараз видно в центрі, не оригінальний; він був поміщений туди для фільму. Фотографії зі фільмування виставлені у château vieux.
Замок був класифікований як історична пам'ятка в 1840[2]. Замок належить комуні з 1987 і відкритий для публіки з березня до середини листопада[6].
Галерея[ред. | ред. код]
_-_01.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б Jean Guillaume. Le château français du milieu du XVe au début du XVIe siècle // La France de la fin du XVe siècle. — C.N.R.S. Editions, 1985. — 6 травня. — С. 221.
- ↑ Jean-Paul Herbert. La French Line : patrimoine et recherche // Entreprises et histoire. — 1995. — Т. 2, вип. 2 (6 травня). — С. 133. — ISSN 2100-9864 1161-2770, 2100-9864. — DOI:.
- ↑ а б Midi-Pyrénées. — [Éd.] 2012-2013. — Paris : Nouvelles éd. de l'Université, DL 2012. — 1 v. (662 p.) с. — ISBN 978-2-7469-5541-7, 2-7469-5541-5.
- ↑ а б Dana Facaros. The Dordogne, Lot & Bordeaux. — 6th ed. — London : Cadogan, 2007. — 464 pages с. — ISBN 978-1-86011-354-3, 1-86011-354-0.
- ↑ а б в Les Châteaux | Bruniquel (fr-FR) . Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Ruines du château. www.pop.culture.gouv.fr. Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ Histoire et Patrimoine. bruniquel.fr. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
